Життєва дорога протяжністю у дев’яносто літ

Дев’яносто років живе на білому світі мешканець Хуста Іван Іванович Бучок. Прожив гідно, чесно, нікому не заздрив, не гнівався на людей, за що тепер має від них глибоку шану, повагу й увагу.
Разом з дружиною Маргаретою Миколаївною, з якою у червні цього року святкували 65 річницю подружнього життя, та дочкою Магдалиною мешкають у місті. Де саме – вам скаже і старий і малий. У Хусті Івана Івановича знають і люблять, ідуть до нього за порадою, розрадою або й просто провідати. Двері їхньої оселі завжди відкриті.
Дякувати Всевишньому, свій дев’ятий десяток, ця проста і мила людина, зустрічає у непоганому здоров’ї, у доброму гуморі і при світлій пам’яті. Не задумуючись пригадує усі події свого життя. «Я дуже багато пережив: війни, роботи, хвороби –  усього було на моєму віку, – згадує Іван Іванович. Тут, у Хусті, 3 серпня 1923 року я народився, одружився, працював – спочатку у лісництві, а потім  майже три десятиліття віддав улюбленій справі – квітам та садівництву. Цього ремесла навчався ще при мадярах, у ремісницькій школі, – додає ювіляр». Так, саме квітам присвятив своє життя Іван Бучок. Він любив садити квіти і доглядати за ними, міг багато днів поспіль проводити у теплицях, і таке заняття йому не набридало. Отримане натхнення від улюбленої справи та захоплення він передав і дітям. Як каже донька Магдалина, по-справжньому добре батько відчуває себе лише біля квітів та на городі, на якому, ще рік тому, порався сам, жодної допомоги не визнавав. На жаль, сьогодні, роки вже даються взнаки, та це не привід сумувати, зізнається ювіляр, а ще додає: «Мені завжди подобалось те, чим займаюся, напевно, тому, і віддав улюбленому заняттю стільки років свого життя».
У свої дев’яносто Іван Іванович багатий не лише роками, а й двома синами, донькою, сімома онуками та одинадцятьма правнуками. Але поки що…
Теплої серпневої днини на дев’яностолітній ювілей до Івана Івановича навідається немало людей. Прийшов вітати іменинника і міський голова Володимир Кащук. І, звісно ж, усі члени великої та славної родини Івана Бучка, людини, котра ніколи не мала ні чинів, ні орденів, ні будь якого звання, але завжди жила по-людськи.