Відносини місцевого самоврядування та центральної влади часто бувають не простими. За час війни Верховна Рада суттєво змінила баланс повноважень між центром та громадами, проголосувавши кілька законів. Частина з ухвалених ініціатив покладає на місцеве самоврядування нові обов’язки, які мають допомогти протистояти окупанту. Інші ж свідчать, що попри реформу децентралізації, є спроби дедалі більше централізувати владу у руках Кабміну та президента.

Ми в Центрі спільних дій проаналізували положення трьох законів, що змінюють баланс між державною та місцевою владами в умовах воєнного стану. Ми визначили, яку стратегію взаємодії між органами місцевої та центральної влади запровадили наші законотворці та які наслідки це матиме.

Бомбосховища у новобудовах

За час війни Росія випустила тисячі ракет по території України і ще більше артилерійських снарядів, пошкодивши і зруйнувавши понад 130 тисяч житлових будинків. Основний спосіб врятуватися під час таких влучань – під час повітряних тривог ховатися у бомбосховищах. Але не у всіх будинках вони є. Народні депутати вирішили покращити систему цивільного захисту і ухвалили закон №2486-IX, більш відомий як Закон про бомбосховища у новобудовах.

Але цей закон регулює значно ширше коло питань, ніж наявність бомбосховищ у проєктній документації новобудов. Автори ініціативи встановили нові вимоги не лише до забудовників, але й до органів місцевого самоврядування. За кошти місцевих бюджетів необхідно буде відновлювати та утримувати в належному стані бомбосховища, а також контролювати здані в оренду сховища.

Але наразі це необхідний мінімум. За інформацією МВС, з 24 лютого від атак російського окупанта постраждали усі області, крім одної. За таких умов ніхто не захищений від чергового обстрілу росіянами об’єктів цивільної інфраструктури. Тому громади мають бути готовими взяти на себе додаткові обов’язки щодо захисту людей.

Військові адміністрації

Народні депутати голосували і за закони, які, попри проголошений ще у 2014 році курс на децентралізацію, містять норми, спрямовані на більшу централізацію влади. Одним із таких є закон про функціонування місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.

Основна його мета – забезпечити оперативне прийняття рішень, що безпосередньо впливають на життєздатність, обороноздатність та безпеку у громаді і державі в умовах повномасштабної агресії Росії проти України. На практиці закон зменшив незалежність органів місцевого самоврядування.

Закон змінив порядок створення та діяльності військових адміністрацій населених пунктів, скасував на час воєнного стану конкурси на державну службу та в органи місцевого самоврядування, надав міським головам можливість оперативніше ухвалювати рішення, громади отримали можливість купувати пальне за спрощеною процедурою тощо.

Однак водночас закон дозволяє звільняти голів громад і утворювати замість місцевого самоврядування військові адміністрації (для усунення міського голови з посади на час воєнного стану достатньо одного указу президента), а також змінює повноваження місцевої влади (голови громад мають узгоджувати частину своїх рішень із керівниками військових адміністрацій). Крім того, частина рішень в громадах тепер може прийматися без депутатів місцевих рад.

Ухвалений закон має як позитивні, так і сумнівні нововведення. З одного боку, громади можуть швидше ухвалювати частину рішень. Але з іншого, – існує суттєва небезпека для незалежності громад. У разі будь-яких порушень їх можуть просто замінити на військові адміністрації, що позбавляє суб’єктності.

Бюджетна політика громад

Ще однією сумнівною для громад зміною стали червневі новації у Бюджетному кодексі. З одного боку, ухвалені зміни додають гнучкості у прийнятті рішень у військовий час. І, водночас, порушують баланс у взаєминах органів влади на місцевому рівні. Також створюють загрозу незалежності місцевої влади від центральної.

Тепер органи місцевого самоврядування можуть здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів. Наприклад, перерахувати кошти з місцевого бюджету до державного або іншого місцевого. Виконкоми місцевих рад тепер можуть вносити зміни до місцевого бюджету без погодження з самими радами, хоча розподіл бюджетних коштів громади – одна із ключових функцій місцевих рад.

Закон має значні ризики для зловживань. Брак коштів може змусити центральну владу звернути увагу на громади. Достатньо натякнути голові громади на створення військової адміністрації і попросити частину коштів громади направити на потреби держави. Перевести це питання на місцевих депутатів не вийде, адже тепер усе залежить від рішення саме міського, селищного чи сільського голови.

Надзвичайні часи вимагають надзвичайних заходів. Війна підняла величезний спектр питань: від необхідності додаткової підготовки громад щодо захисту цивільного населення до перегляду повноважень державної влади та місцевого самоврядування на час воєнного стану.

Але через війну не повинні втратити здобутків останніх років, одним із яких є реформа децентралізації. Місцеве самоврядування також задіяне у відсічі агресії Росії проти України. Наші громади вистояли не лише завдяки героїчним та самовідданим діям українських захисників та захисниць, але й злагодженій роботі місцевого самоврядування.

Центр спільний дій