Володимир Кащук про рік роботи на посаді міського голови

11 листопада виповнилося рівно рік як Володимир Павлович Кащук отримав повноваження міського голови. Значна ця дата чи ні – хтозна, але певні підсумки діяльності вже можна підбити. Про результати за рік ми поспілкувалися особисто з очільником Хуста.
12 місяців не такий і великий термін для втілення всіх передвиборних обіцянок, – каже міський голова Володимир Кащук, – але деякі з них вдалося реалізувати завдяки злагодженій роботі всієї команди.
За словами Володимира Кащука, докладний звіт про роботу органів місцевого самоврядування готується на січень, коли будуть внесені всі штрихи у Головний фінансовий документ Хуста, але вже за підсумками 9 місяців 2011 року місто перемістилось з 18 місця в обласному рейтингу соціально – економічного розвитку на 10. Міський голова зауважив, що за всі здобутки року потрібно завдячити наполегливості та працелюбності хустян – платників податків до міського бюджету, а також ініціативним підприємцям та громадським організаціям.

Володимире Павловичу, підсумовуючи результати річної роботи, Ви, напевне, вже можете підвести деякі підсумки?

Так, дивлячись на пророблену роботу, я вважаю, що рік роботи не пройшов даремно. Звичайно, про це судити не мені. Але праця велася постійно. Зізнаюся: було непросто з самого початку увійти в курс справ, зрозуміти, що до чого, як далі рухатися, задати необхідний темп. На це пішов деякий час. Але вже сьогодні маємо певні результати за плечима.
Ми, тобто я й моя команда, не оминули увагою жодну зі сфер і намагалися дати новий поштовх до розвитку економіки, освіти, культури, житлово-комунальному господарству з транспортом включно.

Почнемо, мабуть, із освіти, бо все починається з неї…

Це справді так. Розуміючи значення галузі, разом із моїм заступником з гуманітарних питань я особисто проінспектував усі Хустські навчальні заклади. Вивчалися потреби шкіл, їхні проблеми й здобутки. У 2011 р. на території Хустської міської ради функціонувало 19 навчальних закладів освіти: 8 дошкільних, 10 загальноосвітніх та 1 позашкільна установа (міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді). Суспільним вихованням цими установами охоплено 5562 дітей дошкільного та шкільного віку.
У 2011 р. оздоровлено 2167 дітей, з них – 283 дітей пільгових категорій.
Загальний обсяг фінансування оздоровчої кампанії – 2011 по м. Хусту складає 345 тис. грн., з них:
230 тис. грн. – на харчування у шкільних таборах;
100 тис. грн. – на закупівлю путівок у стаціонарний табір, розташований на узбережжі Чорного моря;
15 тис. грн. – для призерів ІV етапу Всеукраїнських олімпіад закуплено путівки у дитячий табір „Друзі”, Болгарія.
Упродовж поточного року проведено:
– у ДНЗ № 4 «Пролісок» – ремонт харчоблоку та санвузлів на суму 77 тис. грн.;
-у ДНЗ №5 «Зернятко» – капітальний ремонт приміщень – 108 тис. грн.;
– реконструкцію паркану Хустської ЗОШ І-ІІІ ст. №4 – 50,6 тис. грн.;
– у Хустській гімназії-інтернаті замінено душові для хлопчиків (35673,00 грн.), придбано парти (12,7 тис. грн.), проведено заміну раковин у спальному корпусі (70 тис. грн.), капітальний ремонт харчоблоку (150670 грн.), закуплено обладнання для харчоблоку (103 тис. грн.), здійснено заміну вікон та дверей у навчальному корпусі (97 тис. грн.);
– у ДНЗ №1 «Малятко» проведено реконструкцію даху (159,7 тис. грн.).
Крім того, як я і обіцяв, ми вирішили питання з документацією на земельну ділянку реабілітаційного центру для дітей з порушеннями центральної нервової системи та опорно-рухового апарату і наразі чекаємо його відкриття.

Доволі часто чути нарікання батьків на температурний режим у садочках, що негативно відображається на здоров’ї дітей. Чи здійснювались якісь заходи в цьому плані і що наразі планується?

Безперечно. У садочках міста, з метою забезпечення належного температурного режиму в осінньо-зимовий період, проведено заміну 81 вікна та 6 вхідних дверей. У ДНЗ (яслах-садку) № 3 „Дзвіночок”, в одній із груп, проведено повну заміну опалення підлоги, у ДНЗ (яслах-садку) № 8 „Ялиночка” проведено капремонт тепломережі та котельні на суму 100647 грн., крім цього, мною надані відповідні розпорядження щодо підготовки всіх необхідних документів, які дадуть можливість проводити капітальний ремонт 2-х садочків у рік. Почнемо з найгірших, а до кінця каденції плануємо відремонтувати всі.

У своїй програмі Ви обіцяли підтримати школу з угорською мовою викладання, які там зараз справи?

Мій попередник хотів припинити функціонування цієї школи, і, як господарник, я його розумію, адже це досить суттєве навантаження на міський бюджет. Проте, я вважаю, що доступ до отримання освіти мовою національних меншин повинні мати діти всіх національностей, які проживають на даній території і вважають Хуст своїм рідним містом. Тому ця школа працює, і за моєї каденції буде працювати надалі.

Ви обіцяли оновити матеріально технічну базу міського стадіону та створити футбольну команду, як ідуть справи в цьому напрямку?

Міська рада в цьому році виділила на утримання стадіону понад 200 тис. грн., що дало змогу привести в належний стан футбольні поля і навести хоча б елементарний лад на території. Звичайно, це мізер порівняно з тим, що там потрібно зробити, але вже ці дії дали змогу нам на пристойному рівні прийняти обласну спартакіаду депутатів всіх рівнів та провести футбольні ігри чемпіонату області.
Що стосується футбольних команд, то їх створили дві – це «Оболонь-Хуст» та «Нарцис», які достойно представляють Хуст на змаганнях. Зокрема, юнаки футбольного клубу «Оболонь-Хуст», президентом якого є депутат обласної ради від м. Хуста Браєр Йосип, вибороли перше місце у чемпіонаті області, а дорослий склад команди – третє. Думаю, що цього року гравці «відчули» один одного, зігрались, і на наступний рік ми створимо єдину потужну команду, яка буде гордістю нашого міста.

У передвиборній програмі згадувалось про завершення будівництва нового пологового будинку. Невже Вам вдасться завершити цей довгобуд незважаючи на те, що економіка міста ще далеко не в кращій «формі»?

Звичайно, адже я обіцяв це зробити. Але, балотуючись на посаду міського голови, я всім говорив, що йду на цю посаду не один, а цілою командою і в складі команди. Ця команда зараз мені допомагає, зокрема міністр МНС, депутат обласної ради В.І. Балога, голова обласної ради І.І. Балога, депутат обласної ради від м. Хуста В.М. Роман. Так, буквально 4 листопада, з ініціативи Володимира Михайловича, сесією обласної ради прийнято рішення про включення видатків у сумі 190 тис. грн. в бюджет обласної ради наступного року, для коригування проектно-кошторисної документації на цей об’єкт. Це відкриє нам шлях до фінансування будівництва.

Віктор Іванович Балога цього року вже зробив подарунок лікарні.

Так, він надав у подарунок сучасне медичне обладнання вартістю понад 2 млн. грн. Наразі чекаємо ще одного траншу розміром близько 1 млн. грн. Враховуючи стан фінансування медичної сфери в державі в цілому, це дасть змогу нашій лікарні піднятись на один щабель вгору в оснащенні і покращить медичне обслуговування населення.

Які перспективи у міського басейна?

Спортивно – оздоровчий комплекс, в складі якого перебуває басейн, не знаходився у комунальній власності, а був у керуванні фонду майна, наразі він проданий приватному інвестору. Я, як міський голова, зацікавлений у надходженні приватних інвестицій у місто і створенні нових робочих місць, не робив перепон, однак у новому генеральному плані міста ми передбачили місце для нового басейну, і зараз працюємо над залученням коштів з Євросоюзу для його побудови.

Невже таке можливо?

Однією з цитат на брошурі з моєю передвиборчою програмою була цитата всім відомої Коко Шанель: «Щоб отримувати те, чого не отримував, необхідно почати робити те, що раніше не робив». Керуючись таким гаслом, ми, у співпраці з нашими побратимами з польського міста Леско, намітили подання грантового проекту на побудову басейну, з опаленням та освітленням з відновлювальних джерел енергії, причому цього року проект на побудову басейну подають вони, а ми хочемо отримати кошти на відновлення водогонів в місті, а наступного разу буде все навпаки. Це дасть нам змогу значно зекономити на виготовленні проектно-кошторисної документації, адже її нам наші партнери пообіцяли подарувати.

Але такі проекти ще потрібно виграти, і, як мені відомо, раніше таких залучень не вдавалось отримати.

Я вже говорив, що працюю в команді і з командою, а це відкриває зовсім інші можливості. Зокрема, можу повідомити про отримання офіційного повідомлення з Технічного секретаріату в Будапешті про виграш близько 250 тис. євро на облаштування міського парку. Це проектна пропозиція разом зі словацьким партнером з м. Сніна на тему: «Сніна-Хуст – задля розвитку туризму Карпатського біосферного заповідника».

То ми можемо сподіватись на відновлення роботи міського парку відпочинку?

Роботи по реконструкції міського парку будуть продовжуватись після завершення робіт по берегоукріпленню р. Хустець, яка омиває територію парку. У планах міської ради – організація нового фестивалю «Білий нарцис». Крім того, ми жваво працюємо в напрямку залучення коштів, і в цьому контексті протягом 2011 року нами проводилась активна робота по встановленню та налагодженню міжнародного співробітництва з стратегічними партнерами. І як результат, встановлено партнерські відносини з польськими містами Лєско, Івоніч-Здруй, Грубешів, Хелм. Одночасно підтримуються партнерські стосунки зі словацькими містами Сніна та Ліпани. Результатом такої співпраці з польськими містами Лєско та Хелм стали три проекти, подані на розгляд до Технічного Секретаріату Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 30 вересня 2011 року, 2 з яких спрямовано на покращення туристичної інфраструктури міста Хуст. Перший – на благоустрій території Замкової гори, на якій розташовано пам’ятку архітектури «Руїни Хустського замку» та створення рекреаційно-туристичного комплексу міського парку культури та відпочинку вартістю понад 1 млн. євро. Другий, про який я вже згадував, на вдосконалення комунальної інфраструктури шляхом заміни ділянок міського водогону.

Можливо в такий транскордонний проект варто включити і реконструкцію центральної частини міста?

Можливо і так, але боюсь, що хустяни мені не пробачать ще одного року такого стану в центральній частині, а враховуючи, що в транскордонному співробітництві робляться тільки перші кроки, ми вирішили піти іншим шляхом.
Цьогоріч Ви могли спостерігати як на центральній площі та майдані Незалежності проходила заміна комунікацій. Було замінено центральний силовий кабель, що живить місто, газопровід, добудовано каналізаційний колектор і на теперішній час всі служби мені письмово доповіли про заміну та відновлення всіх комунікацій в центральній частині міста. Тепер я, як порядний господар, з чистим сумлінням, можу витрачати кошти місцевого бюджету на реконструкцію центру міста. Хоча акумуляція коштів для реалізації цього проекту вже розпочата і роботи заплановані з перших теплих весняних днів, на жаль, можливості місцевого бюджету сильно обмежені і самим нам було б важко, однак знову нам допомагає командний дух і, за поданням голови обласної ради Івана Івановича Балоги, фінансування реконструкції центральної частини міста включено в урядову програму святкування 75 річниці Карпатської України. Тож можемо бути впевнені, що до цього часу центральна частина міста буде впорядкована.

Ми плавно перейшли до розділу інфраструктури міста, що в цьому напрямку вдалось зробити за рік?

Ідучи на вибори, я своїм виборцям твердо обіцяв вирішити 3 основні проблеми: сміття, водопостачання, дороги.
Якщо пригадуєте, місто буквально потопало в смітті, тому не відкладаючи ні на мить, ми першочергово взялись за вирішення цього питання. З квітня місяця поточного року організовано вивезення твердих побутових відходів, на договірних умовах за результатами конкурсу приватним підприємством ТОВ “АВЕ Виноградово”. Це дочірнє підприємство австрійської компанії, яка обслуговує майже половину Європи. З їх допомогою з травня місяця організовано збирання відходів, встановлено контейнери для роздільного збирання ТПВ у трьох житлових мікрорайонах міста: вул. Пирогова, К.Набережна, Жайворонкова.
Комунальним підприємством “Міська ШЕД” забезпечено розчистку русел, берегів річок та потічків від сміття та кущів, прибирання вулиць, протягом поточного року ліквідовано 30 несанкціонованих сміттєзвалищ. Якби наші громадяни з більшою повагою ставились до чужої праці і не викидали сміття просто неба, там де їм заманеться, можна було б говорити, що проблему сміття в місті вирішено.

Але зібрати сміття це тільки півсправи, розкажіть, будь ласка, який стан справ по його утилізації.

Як я вже згадував, ми почали запроваджувати в місті селективний збір сміття. Після його повної реалізації ми очікуємо зменшення надходження об’ємів відходів, що надходять на сміттєзвалище до 50%. Зараз за кошти обласного бюджету, які отримано знову ж таки за сприяння голови обласної ради Івана Івановича Балоги, розпочато роботи по рекультивації міського сміттєзвалища загальною вартістю об’єкта 2 млн. 178 тис. грн. На даний час освоєно коштів по даному об’єкту в сумі 500 тис. грн. Після завершення робіт ми очікуємо отримати сміттєзвалище значно менших розмірів, воно повинно поміщатись на території, відведеної для нього ще за часів Радянського Союзу, облаштоване за останніми вимогами екологічних та природоохоронних норм. Наступний крок – розгляд пропозиції компанії АВЕ розмістити сортувальну лінію, яка дасть змогу відбирати корисні компоненти і зменшувати масу сміття, що підлягає захороненню, для чого вже найближчими днями очікуємо з Австрії спецтехніку – компактор, який дозволить ущільнювати сміття в декілька разів. Ми не розглядаємо можливості встановлення сміттєпереробного заводу, оскільки намагаємось максимально зберегти реліктову долину нарцисів від негативного впливу. Після завершення робіт і запровадження всіх етапів сортування, за оцінками австрійських експертів, існуюче сміттєзвалище зможе слугувати ще тривалий час.

Гадаю – це вичерпна відповідь, що ж тоді можна відзначити по другому стратегічному напрямку Вашої програми – водозабезпечення?

Тут також є певні результати, але хотілося б значно кращих. Враховуючи зношеність існуючих водопровідних мереж, прокладених із сталевих труб, результати не такі відчутні. З метою покращення стану водопостачання в місті, за рахунок коштів місцевого бюджету та субвенції з державного бюджету, виконано роботи по заміні та модернізації ділянок водопровідних мереж на наступних вулицях міста:
– вул. Данчі, довжиною 565 п.м, вартістю 450 тис. грн.;
– вул. Керамічна-фабрика “Старт” довжиною 960 п.м, вартістю 680 тис. грн.;
– вул. Лемка-А.Волошина, довжиною 265 п.м, вартістю 201 тис. грн.
Завершуються роботи з реконструкції ділянки водопровідної мережі на вул. Жайворонковій (від вул. Зоряної до вул. Данчі) довжиною 235 п.м., вартістю 283 тис. грн.
Виконано переоснащення технологічного обладнання водозабору “Тиса” на суму 264 тис. грн.
Всього за 10 місяців поточного року виконано робіт з реконструкції міських водопровідних мереж довжиною понад 2 км. на загальну суму 1 млн. 600 тис. грн. Наразі планується заміна водогону по вулиці Гойди за рахунок субвенції з державного бюджету, яку ми отримали минулого тижня. Проводимо роботи по модернізації станції другого підйому на водозаборі «Тиса», що дасть змогу суттєво зменшити використання електроенергії. Цю роботу плануємо завершити ще до кінця цього місяця.
Здійснені заходи дозволили зменшити втрати води, відповідно стабілізувати витрати електроенергії і дали змогу забезпечити цілоденне водопостачання найбільшого спального району міста – вулиць Жайворонкова, Володимирська. На цей результат ми планували вийти ще влітку, але були змушені латати дірки в мережі. Для прикладу назву цифри – силами Хустського ВУВКГ на протязі року усунено 170 витоків води та ліквідовано 195 аварій на каналізаційних мережах міста.
Проведено реконструкцію зношених ділянок водогонів та каналізаційних мереж у місті:
– вул. Проектна, довжиною 150 п.м;
– вул. Егана – 300 п.м;
– вул. Червонодеревників – 200 п.м;
– вул. І.Франка (біля фабрики фетрових голових уборів) – 75 п.м;
– вул. Вокзальна – 200 п.м;
– вул. Керамічна-Пряма – 10 п.м;
– вул. К.Набережна.
Виконано ремонт 30 водогінно-каналізаційних колодязів.
Здійснено реконструкцію розподільчої камери біля водозабору “Ріка” із заміною магістральних засувок діаметрами 200 і 300 мм.
Замінено насос на насосній станції ІІІ підйому по вул. Кубинця.

Ви назвали ряд робіт, які проводив міський водоканал, але ще недавно в пресі було повідомлення про оголошення його банкрутом.

Так, дане підприємство пройшло процедуру банкрутства. Нам у спадок залишились багатомільйонні борги, зокрема існувала заборгованість по заробітній платі за 9 місяців. Матеріально-технічна база знищена повністю, і імідж цієї служби був негативний навіть у тих, хто там працював. Зараз ми змінили там керівника, це молода амбітна людина, фахівець своєї справи, який, можливо, не такими темпами, як мені хотілось би, але все-таки виводить підприємство з прірви, в якій воно опинилося. На даний час Хустський водоканал отримав ліцензію на проведення робіт по облаштуванню водогонів. Погодьтеся, раніше абсурдним було те, що для заміни двох метрів труби потрібно шукати підрядника. Зараз це без проблем робить водоканал власними силами, заробляючи і економлячи при цьому кошти міського бюджету. Як приклад – для покращення стану водовідведення в центральній частині міста виконано реконструкцію міського каналізаційного колектора на майдані Незалежності довжиною 78 п.м. Фірма-розробник заклала вартість робіт на суму 72,0 тис. грн., однак ця робота була виконана силами водоканалу за значно меншу суму – 49 тис. грн. Думаю, різниця очевидна.
Такий підхід до роботи створив умови, за яких з міського бюджету Хустському ВУВКГ надано фінансову підтримку в сумі 771 тис. грн., що складає 44,6 % від минулорічної суми (в 2010 році фінансова підтримка складала 1 млн. 727 тис. грн.). У найближчих планах – виведення міського водоканалу на бездотаційний рівень, а потім і на прибутковий.

Володимире Павловичу, а що плануєте на наступний рік у напрямку водопостачання ?

Результати роботи цього року показали, що найефективнішим є секторне відновлення мереж, а не хаотичне, як це робилось раніше. Тому наступним кроком буде забезпечення цілоденного водопостачання мікрорайону вул. Пирогова та Київська набережна, а далі поступово до цих локальних кварталів підключатимуться прилягаючі вулиці. Виключення може бути хіба у випадку, коли вулиця підлягатиме плановій заміні дорожнього покриття, адже моє тверде правило – не покласти жодного квадрату бруківки чи кілограму асфальту на вулицю, де не поміняні підземні мережі.

Ви згадали про дороги – зараз вони в стані, що бажають значного покращення. Це був третій з основних пунктів Вашої передвиборчої програми. Що можете сказати з цього приводу?

Проблема доріг для мене – не лише як міського голови, а й як власника авто – є однією з головних. Адже, як і всі інші водії, обурююся, коли колесом потрапляю у яму. Тому мені не байдужа доля хустських доріг.
Я вирішив, що тільки поступова капітальна заміна дорожнього покриття буде ефективним кроком, хоча ми не забуваємо і про ямковий ремонт. Згідно концепції, висвітленої ще в передвиборчій програмі, планується поступовий капітальний ремонт центральних транспортних артерій міста з метою розвантаження вулиць від транспорту. За минулий рік ми провели реконструкцію дорожнього покриття з влаштуванням бруківки по вул. Гвардійській площею 730 кв. м, вартістю 90,0 тис. грн. і зупинились, оскільки проектом не передбачено облаштування ливневої каналізації, без якої вся робота піде нанівець через кілька років. На даний час вже розроблена проектно-кошторисна документація облаштування ливневої каналізації, і, якщо нам погода дозволить, плануємо її облаштувати до кінця року, щоб навесні розпочати ремонт дороги повним ходом. Розглядаємо можливість використання для цього залишків бруківки з вулиці Косична, а на зекономлені кошти облаштувати там асфальтне покриття. Остаточне рішення буде прийнято після обговорення з мешканцями цієї вулиці.
Також проведено капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Слов’янській площею 1045 кв.м, вартістю 139,1 тис. грн.
Розпочато капітальний ремонт центральної вулиці А.Волошина. Зокрема, за рахунок коштів, що надійшли у вигляді субвенцій з Державного бюджету в рахунок транспортного податку, запроектовано повну заміну асфальтового покриття, встановлення нових тротуарних бордюрів, відновлення ливневої каналізації та проведення реконструкції кільця на даній вулиці.
Всього за 10 місяців реконструйовано 1775 кв.м дорожнього покриття вулиць, освоєно 229 тис. грн.

Ви згадали про масштабний ремонт вулиці А.Волошина, але ж в пресі зазначалась інформація про виділення додаткових коштів в розмірі 4 млн. грн. на цей ремонт завдяки сприянню депутатів обласної ради.

Я глибоко ціню і поважаю всіх депутатів обласної ради, і, повірте, така звістка для мене була б надзвичайно радісною. Я із задоволенням прийму такий подарунок і використаю його на благо громади міста. Однак, жодної копійки додаткових коштів, за так званого «сприяння» депутатів, для ремонту доріг поки що не надійшло. Всі роботи, які наразі проводяться, фінансуються за рахунок коштів, що надійшли у вигляді субвенцій з державного бюджету в рахунок транспортного податку. Це, фактично, місцевий податок, який у минулому році залишався безпосередньо в місті, однак, згідно вимог нового Податкового кодексу, включений у вартість пального і повертається до органів місцевого самоврядування з центральних органів влади.

В своїй програмі ви згадували про тротуари, чи проводилась якась робота в цьому напрямку?

Звичайно. На проведення реконструкції тротуарів вулиць міста загальною площею 932 кв. м. за рахунок коштів міського бюджету у 2011 році освоєно коштів на загальну суму 189,5 тис. грн., у тому числі:
– реконструкцію тротуарів по вул. Гвардійській (від вул. Свободи до вул. Комарова та вул. Косична) площею 658 кв.м, вартістю 133,8 тис. грн.;
– реконструкцію тротуарів по вул. Керамічна (від вул. Гвардійська до вул. Логойдових та вул. академіка І.Грабаря) площею 274 кв.м, вартістю 55,7 тис. грн.
Звичайно, хотілось би більше, але фінансові реалії на даний час не дуже втішні не тільки у масштабах міста, а і в цілому світі.

Вище сказане стосується центральних та прилеглих до них вулиць міста. А які перспективи у більш віддалених від центру районах?

Центральна частина є обличчям і візитівкою кожного міста. Тому основні зусилля направлені туди. Але і бічні вулиці ми не оминаємо увагою. Протягом року там ми спрофілювали дорожнє полотно, на багатьох вулицях відновили освітлення. У 2011 році за рахунок коштів місцевого бюджету виконано роботи по відновленню мереж освітлення на загальну суму 348 тис. грн.
Протягом 10 місяців 2011 року в місті відновлено 6,2 км електричних мереж та встановлено 95 ламп зовнішнього освітлення. Зокрема, на вулицях: Грушевського, Островського, Тичини, Манайла, Тімірязєва, Коцюбинського, Комарова, Піонерська, Крайня, Кузнєцова, Кірешська, Молодіжна, Колгоспна.
Сьогодні в місті освітлено 117 вулиць, відновлено 68,8 км мереж зовнішнього освітлення, встановлено 1479 світильників. До речі, в цьому році, Хустською міською радою спільно з ПАТ «Закарпатобленерго», проведено заміну старих дерев’яних стовпів на бетонні. Замінено понад 500 опор та електричних мереж між ними, що становить 95% від усієї кількості по місту. Враховуючи, що вуличні ліхтарі встановлюються саме на цих опорах, на наступний рік плануємо закласти в бюджет необхідну суму, а це понад 1 млн. грн., і повністю завершити освітлення бічних вулиць міста.

Заміна опор та електричних мереж направлена на покращення енергозабезпечення населення, однак ще багато мешканців нарікають на низьку напругу в домівках.

Згоден з вами. І хоча ПАТ «Закарпатобленерго» не підпорядковується міській раді, в нас є тісна співпраця в цьому напрямку. Оскільки мережі з радянських часів ніхто не модернізував, одразу все зробити не вдається. Але, все ж таки, крім центрального кабелю через центр міста, мереж і опор, про які я вже згадував, у місті замінено 6 електричних трансформаторів, що дало можливість подавати електроенергію потрібної напруги. Найближчим часом планується заміна трансформатора, що обслуговує вулиці Грушевського, Борканюка та Київську. Намагаємося реагувати на найбільш болючі проблеми, плануємо ще в цьому році поміняти підвідний кабель до мікрорайону Київська Набережна, і маємо надію, що завдяки проведеній роботі, переживемо цю зиму без перебоїв в електропостачанні.

У спальних районах, крім проблем з енергозабезпеченням, існує проблема незадовільного стану будинків, а також неналежна робота ЖЕКу.

Я твердо переконаний, що ЖЕК, як структура, віджила себе і потребує реформування. Як варіант – створення об’єднань співвласників будинків, в яких мешканці самі вирішують, на що їм витрачати квартирну плату, як утримувати прибудинкову територію, кого і за яку ціну залучати для ремонту будинку. Міська влада всіляко сприяє створенню таких товариств, іде мешканцям назустріч, допомагає в ремонті найскладнішого – покрівель. На протязі 10 місяців поточного року за рахунок коштів місцевого бюджету виконано роботи по капітальному ремонту покрівель дахів із використанням матеріалу плівки “Фатрафол” за сучасними технологіями на наступних будинках:
– №36 “г” по вул. І.Франка площею 361,5 кв.м на суму 106 тис. грн.;
– №43 по вул. Карпатської Січі площею 664 кв.м на суму 111 тис. грн.
(роботи на стадії завершення);
– №40 Б по вул. Жайворонковій;
– №2 по вул. Кубинця.
Всього за 2011 рік відновлено 1025,5 квадратних метрів покрівель багатоквартирних будинків міста, освоєно 545 тис. грн.
Щодо роботи комунального підприємства ЖЕК-2, то звинуватити його в повній бездіяльності не можна. Силами ЖЕКу на житлових багатоквартирних будинках по вул. Пирогова, 27 “а”, Коновальця, 22 “а”, Жайворонкова, 42 “а” проведено локальні ремонти покрівель дахів.
На житлових будинках по вул. Коновальця, 14, Карпатської Січі, 19, Карпатської Січі, 43, І.Франка, 36 “а”, Пирогова, 27 “а”, Братів Бращайків, 8, Свободи, 27 проведено ремонт каналізаційних стояків (від колодязя до квартир).
На житлових будинках по вул. Конституції, 1, І.Франка, 38, 36 “а”, К.Набережна, 3, Пирогова, 5, Коновальця, 22, 22 “а” за участі депутатів міської ради проведено ремонт під’їздів та встановлено вхідні двері.
І це при тому, що багато мешканців, нарікаючи на незадовільну роботу, має значну заборгованість по оплаті за надані послуги. Тому я переконаний, що вихід з даної ситуації можемо знайти тільки спільно: міська рада допомагає привести будинок в належний стан, а надалі мешканці, створивши товариство співвласників, самі опікуються своїм майном.

Нещодавно були завершенні роботи по будівництву захисної дамби навколо міста в районі річки «Тиса»

Так, роботи по влаштуванню дамби вартістю 18 млн. грн. були здійснені в рамках міжнародного протипаводкового проекту «Тиса» і зараз місто надійно захищене від повеней. Якщо пригадуєте, то під час осінньої повені 2010 року місто майже не постраждало, ні на хвилину не припинялась подача електроенергії та газопостачання. Це, звичайно, стало можливим завдяки спільній злагодженій роботі всіх служб, а також тому, що інженерне вирішення на той момент ще не готової дамби виявилось вірним. Однак, на цьому ми не зупинились і за сприяння міністра МНС Віктора Івановича Балоги в протипаводкову програму «Тиса» включено берегоукріплення та очистка р. Хустець по всій її довжині, а це протяжність понад 5 км. Роботи вже розпочаті і їх можна спостерігати біля міського парку під Замковою горою. Проводячи берегоукріплення за новими сучасними технологіями ми також вирішимо питання скидання в річку госпфекальної каналізації. Її просто буде відрізано, а власників притягнуть до відповідальності згідно з діючим законодавством.

А що ви можете сказати про перспективи інших малих річок і потічків, які перетинають місто?

Цим питанням займається міська ШЕД. Нею розчищено 2,15 км русел річок. Найбільша увага приділялась р. Млиновиця, адже вона постійно під час паводків підтоплює прилеглі дворогосподарства. Крім того, Хустським водоканалом для відновлення роботи системи водовідведення в місті, із залученням додаткової спеціалізованої техніки, прочищено 5 км каналізаційних мереж. Однак, хочу зауважити на байдужість мешканців до свого міста. Як можна викидати стільки сміття в річку? Про що вони думають, коли завужують русло річки, яке колись мало ширину 10 метрів, до одного метра несанкціонованими забудовами? Куди, на їх думку, має діватись вода? Такий стан речей приводить до того, що неможливо застосувати техніку при виконанні робіт, а під час повені самі горе-забудовники і їх сусіди потерпають від води.

Чому ж не знести ці будівлі?

Це складне юридичне питання. Хоча ми можемо стверджувати, що та чи інша забудова проведена незаконно, оскільки знаходиться в охоронній зоні відводу річки, на сьогоднішні майже всі ці будівлі мають свідоцтво на право власності і технічну документацію, тож процедура демонтажу займе довготривалий період через низку судових процесів, які треба буде пройти. Однак, якщо міри по розчистці русел будуть недостатніми, нам доведеться йти цим шляхом, починаючи з найбільш злісних порушників. Щоб хтось не подумав, що це пусті слова, можу навести приклад самовільного захоплення і забудови населенням ромської національності земельних ділянок в районі вулиць Крайня та Гвардійська. Ця проблема з’явилась не сьогодні і зріла роками, але потрібно з чогось починати. На сьогоднішній день по даному факту Хустським РВ УМВС порушені кримінальні справи, а на адресу Закарпатської інспекції ДБК направлені звернення щодо демонтажу незаконних будівель. Звичайно, хустянам, які мешкають в тих районах, хотілось би від влади більш радикальних дій, але все мусить бути в рамках закону, тоді отриманий результат ніхто не буде оскаржувати.

Володимире Павловичу, а як Ви можете прокоментувати демонтаж металевих кіосків в центральній частині міста?

З метою покращення благоустрою території міста Хуст проводиться демонтаж малих архітектурних форм (кіосків, павільйонів, пересувних торгівельних точок тощо), які були встановлені на території м. Хуста самовільно, хаотично, не відповідали архітектурним та санітарним вимогам. На жоден з них не було ніяких дозвільних документів і існування такої «окраси», можливе було тільки завдяки бездіяльності міської влади. На сьогодні – це минулий день, тому нами затверджено концепцію відмови від такого виду споруд, а там, де всупереч закону на них видані свідоцтва на право власності, ми наразі здійснюємо процедуру скасування таких документів і, гадаю, що в наступному році позбудемося повністю такого явища як металеві торгівельні кіоски.
Це не значить, що ми бездумно зносимо все підряд. Наприклад, з власниками таких споруд на вулиці Пирогова, враховуючи думку мешканців прилеглих багатоквартирних будинків, нам вдалося знайти компроміс. Затверджено єдину архітектурну форму і, маю надію, що вже до нового року там буде влаштовано цивілізований міні-ринок для обслуговування даного мікрорайону.
Всі пам’ятають гучний «відкритий лист», надрукований у місцевих ЗМІ та Інтернеті щодо приринкової торгівлі.
Так, ця проблема також залишилась нам у спадок, і майдан Незалежності нагадував базар якоїсь азійської країни. Наразі ця проблема майже вирішена, хоча забирає від нас досить багато сил і часу. Розпочато благоустрій самого майдану, облаштування там паркінгу, який з весни, коли почнеться реконструкція центральної частини міста, повинен взяти на себе левову частку навантаження по паркуванню транспорту в місті. Щодо торгівлі, то була створена робоча група з представників всіх контролюючих служб, яка щоденно перевіряє центральну частину міста. У бюджеті на 2012 рік буде передбачено фінансування муніципальної міліції, і тоді я матиму з кого спитати про стан справ на приринковій площі: чому в місті палять сміття та листя, чому розміщені ті чи інші купи будматеріалів і сміття на зелених зонах, тротуарах або взагалі на дорогах?

Тобто, Ви твердо налаштовані працювати, щоб Хуст покинув скандальну десятку найгірших міст України?

Я, як хустянин і патріот свого міста, хочу, щоб воно було найкраще, і не тільки в Україні, але вже те, що наше місто порівнюють із Запоріжжям, Луганськом і Дніпропетровськом вказує, що в нас не все так погано. Хоча я не можу збагнути логіки тих, хто складав цей рейтинг, адже названі міста, як мінімум, у 10 раз більші за наше містечко.

«Сильна економіка – успішне місто» – так починалася Ваша передвиборча програма.
Повертаючись до моєї передвиборчої програми хочу нагадати, що мої першочергові пріоритети полягали у залученні інвестицій в економіку міста, збереження діючих та створення нових робочих місць, зниження рівня безробіття та реальна підтримка суб’єктів малого підприємництва,
максимальне сприяння підприємцям та підприємствам міста в налагодженні партнерських зовнішньоекономічних зв’язків. З цією метою при міському виконавчому комітеті працює дозвільний центр, до якого за звітний період звернулись 219 суб’єктів господарської діяльності. За звітний період видано 187 документів дозвільного характеру. Регулярно на сайті міської ради https://khust-miskrada.gov.ua висвітлюється інформація щодо проведення різного роду бізнес – форумів, виставок тощо.
І це вже почало давати деякі результати: зокрема капітальних інвестицій за перше півріччя поточного року надійшло на суму 24629,0 тис.грн., інвестицій в основний капітал освоєно на суму 23285,0 тис.грн., або на 42,4% більше відповідного періоду 2010 року. Прямих іноземних інвестицій станом 01.07.2011р. в економіку міста надійшло на суму 8095,2 тис.дол. США. За перше півріччя підприємства залучили 54,7 тис.дол.США.
Економіка міста працює з позитивним сальдо експортно-імпортних операцій.
За січень-вересень 2011 року міським виконавчим комітетом зареєстровано нових суб’єктів підприємницької діяльності: 122 фізичні особи та 19 юридичних осіб.
Працюємо над залученням іноземного інвестора – міжнародної корпорації «Ядзакі», яка планує розмістити у нашому місті завод загальною площею 16,0 тис. кв. м. по виготовленню джгутів, що дасть можливість створити близько 3000 робочих місць. Упродовж 2011 року в місті вже створено 948 нових робочих місць.
Продовжувалася робота з дотримання першочерговості з виплати заробітної плати на підприємствах міста, недопущення затримки виплати поточної заробітної плати та погашення її заборгованості. На початок 2011 року сума заборгованості із виплати заробітної плати на підприємствах міста становила 925,1 тис. грн., протягом 10 місяців сума боргу зменшилася на 271.8 тис. грн. або 29.1%. Тенденція до зменшення заборгованості зберігається.
Ми активізували роботу з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.
Протягом липня-жовтня 2011 року робочою групою перевірено 98 підприємців щодо укладення трудових договорів з найманими працівниками. У 32 випадках виявлено 39 осіб, які працюють без укладання трудових договорів, складені відповідні акти. Підприємці, які порушують трудове законодавство, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Кажуть, не хлібом єдиним живе людина, що ви можете відзначити в культурному житті міста?

В галузі культури продовжувалася робота, пов’язана з реалізацією «Програми розвитку культури міста Хуста на 2011-2013 роки», «Програми розвитку фізичної культури і спорту в місті Хуст на 2011-2013 роки».
Зокрема, протягом 10-ти місяців 2011 року Хустською міською радою профінансовано заклади культури:
– бібліотека – 93%;
– музей, галерея – 75%;
– народні колективи – 90%;
– дитяча школа мистецтв – 98%,
а також установи фізкультури і спорту:
– ХМ ДЮСШ «Хуст-Нарцис» – 89%;
– фінансова підтримка спортивних споруд стадіону «Карпати»– 82%;
– ФК «Оболонь-Хуст» – 100%.
Таким чином, установи культури, фізкультури і спорту протягом 2011 року було профінансовано в цілому на 92% за скоригованим планом на рік.
Відрадно відзначити, що на високому рівні проведено V Міжнародний пленер «Хуст-АРТ – 2011», участь у якому взяли художники з 12-ти країн Європи та Азії, серед яких: Словаччина, Польща, Латвія, Білорусь, Південна Корея, Боснія і Герцоговина, Швеція, Молдова, Угорщина та ін.

– На завершення… Ваше обрання на посаду міського голови відбулось саме напередодні Новорічних та Різдвяних свят і запам’яталося мешканцям міста казковою Новорічною ялинкою, яку ми практично ніколи не бачили. Відомо, що це Вам вдалося зробити за рахунок спонсорської допомоги підприємців та депутатів обласної та Хустської міської ради. Цікаво, як Ви плануєте здивувати хустян цього року?

Цього року ми для мешканців міста готуємо також багато новорічних сюрпризів, ще кращих, ніж торік!

Отже, я лише коротко перерахував деякі справи нової влади. Багато чи мало зроблено міським головою за рік? Нехай відповідь на це питання дадуть мешканці Хуста, для яких я працюю.