Увага! Небезпечний шкідник – сарана

Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області інформує, що на деяких територіях на півдні України спостерігається розмноження сарани перелітної (Locusta migratoria) та італійського пруса (Calliptamus italicus).
Сарана – поліфаг, який з’їдає всі зелені рослини, проте надає перевагу злаковим культурам – кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. Цей небезпечний шкідник може завдати значної шкоди посівам сільськогосподарських культур, тому важливо вжити заходів для попередження його поширення, оскільки в умовах посушливої погоди ареал поширення, чисельність та шкодочинність шкідника може збільшитися.

Саранові належить до числа потенцiйно небезпечних багатоїдних шкiдникiв сiльськогосподарських рослин, ці комахи найагресивніші і найшкідливіші у світі, особливо стадні види. Розвиток саранових має циклічність, яка залежить насамперед від погодних умов та сонячної активності.

На території Україні з родини саранових поширені до 20 видів, найбільше з яких – прус італійський і сарана перелітна (азіатська) та її підвиди. Всі саранові, що поширені в Україні мають одну генерацію на рік. Насамперед необхідно забезпечити обстеження сільськогосподарських та інших угідь щодо наявності сарани перелітної.

Скупчення стадних саранових називається табунами (кулігами). В кулігах поведінка окремих особин підпорядковується загальним правилам. Згрупувавшись, сарана мандрує пішки та з’їдає всі рослини на своєму шляху. Спочатку за добу комахи проходять до 150 м, згодом – більше 1 км, а через три тижні здатні долати вже по декілька десятків кілометрів. Перетворившись на імаго з розвинутими крилами, сарана піднімається у повітря й летить на висоті 600 м, долаючи за добу до 300 км. Імаго і личинки грубо об’їдають листя, стебла, живляться насінням. Одна особина сарани за період життя з’їдає до 500 г зелені, а потомство однієї самиці — таку кількість трави, яка достатня на 1 рік двом вівцям. Часто потоками повітря куліги переносяться на досить значну відстань.

В Україні поширені також нестадні саранові – кобилки (чорносмугаста, блакитнокрила, темнокрила, білосмугаста).
У спекотні дні тіло саранових випаровує велику кількість води, для поповнення якої вони поїдають рослини (тобто не через голод, а спонукані спрагою). Шкідливість личинок зростає, коли вони переходять у старші віки, особливо за спекотної погоди (20-28°С). Високі температури повітря часто спричиняють масовий рух личинок, зазвичай в одному напрямку, на пошуки
соковитої рослинності, зокрема в посіви сільськогосподарських культур. На культурних рослинах вони об’їдають усі наземні частини, насамперед листя, на зернових – відгризають колоски, поїдають також і соковиті плоди.

Відповідно до статті 18 Закону України;Про захист рослин, підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані у сфері захисту рослин проводити систематичні обстеження угідь, посівів, насаджень, продукції рослинного походження, сховищ тощо і, у разі виявлення поширення шкідливих організмів, інформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин.

Таким чином, підприємствам усіх форм власності необхідно своєчасно організувати обстеження посівів сільськогосподарських угідь з метою виявлення заселення їх сарановими та встановлення шкодочинності. Особливу увагу необхідно приділити неорним землям, багаторічним травам та пасовищам поблизу посівів сільськогосподарських культур. В разі виявлення особливо
небезпечних шкідників необхідно негайно інформувати державних фітосанітарних інспекторів у регіонах або управління фітосанітарної безпеки.

Захисні заходи проти саранових необхідно проводити за чисельності стадних саранових 2-5, нестадних саранових – 10-15 екземплярів на м². Заходи щодо ліквідації вогнищ саранових рекомендуємо здійснювати препаратами, дозволеними для використання в Україні на основі таких діючих речовин, як: лямбда-цигалотрин+тіаметоксам, люфенурон, альфа-циперметрин, хлорпірифос + циперметрин тощо. Державний реєстр пестицидів, серед яких є препарати, які доцільно використовувати проти саранових, опубліковано на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Обробки краще проводити вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах. Кулігу (тимчасові скупчення личинок), що рухається, обробляють на площі за 200-250 м від голови, охоплюючи її по спіралі, що перевищує фронт куліги.
Землекористувачам під час проведення захисних обробок посівів сільськогосподарських культур та інших територій необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування засобів захисту рослин та техніки безпеки при роботі з ними із забезпеченням збереження корисної ентомофауни та медоносних бджіл. Обов’язковим є також дотримання вимог Державних санітарних правил ДCанПіН 8.8.1.2.001-98 Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві" та Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин.

У разі появи сарани на присадибних ділянках місцевим мешканцям рекомендується проводити винищувальні заходи за допомогою побутових оприскувачів засобами захисту рослин, дозволеними для роздрібного продажу та використання населенням.

Зверніться до фахівців, якщо вам потрібна додаткова інформація або допомога у боротьбі з сараною.

Захистимо разом посіви та врожаї!