Рєстрація місця проживання

Багато хто з громадян пам’ятає радянський термін “прописка”. Однак, у 2001 році Конституційний Суд України виніс рішення про те, що інститут прописки суперечить основоположним конституційним правам громадян, що гарантує свободу пересування і вибору місця проживання. Тому з формальної точки зору слово “прописка” пішло в історію, давши початок нової юридичної конструкції “реєстрація за місцем проживання”. З передачею повноважень (відповідно до Закону України від 10.12.15 р. № 888-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг») у сфері надання міграційних послуг від Державної міграційної служби України органам місцевого самоврядування, перелік питань, які виникають щодо механізму здійснення реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання тощо, збільшився.
Якими нормативно-правовими документами регламентується реєстрація місця проживання?
Порядок реєстрації місця проживання визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».
Також законодавчо-нормативною основою є:

• Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
• Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-ІV;
• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10.12.2015 № 888-VIII;
• Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІ;
• Житловий Кодекс України;
• Сімейний Кодекс України;
• Цивільний Кодекс України.

2. Скільки часу дається людині, яка переїхала на нове місце проживання для того, щоб зареєструвати місце проживання?

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

3. Яка відповідальність передбачена за порушення терміну?

Відповідно до статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянину, який порушив термін реєстрації вперше, загрожує попередження. Якщо ж таке правопорушення повториться при наступній зміні місця проживання протягом року, то тоді вже накладається штраф від 17 до 51 гривні.

4. Куди слід звертатися для того, щоб зареєструвати місце проживання?

Документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації через центр надання адміністративних послуг.
Особа може доручити в установленому законодавством порядку подати заяву про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідній посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителю багатоквартирного будинку за місцем її проживання.

5. Чи потрібно звертатись до військових комісаріатів при зміні реєстрації місця проживання?

Органи виконавчої влади, що здійснюють реєстрацію місця проживання чи перебування осіб, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов’язані здійснювати реєстрацію за місцем проживання або перебування чи зняття з реєстрації призовників, військовозобов’язаних та резервістів лише в разі наявності в їхніх військово-облікових документах позначок військових комісаріатів відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання.
Призовники та військовозобов’язані після зняття/постановки на військовий облік у військовому комісаріаті надають військово-облікові документи в органи виконавчої влади, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання чи перебування осіб, що визначено п.2 статті 28 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Тому призовникам та військовозобов’язаним необхідно в першу чергу знятись/стати на військовий облік у військовому комісаріаті, відтак надати військово-облікові документи в органи виконавчої влади, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання чи перебування осіб.

6. Які документи потрібні для того, щоб оформити реєстрацію?

Для реєстрації місця проживання громадянин повинен подати:

1. Заяву;
2.   Документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Це може бути паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Якщо реєструється дитина, яка не досягла 16 років – подається свідоцтво про народження;
3.     Квитанцію про сплату адміністративного збору .

При реєстрації місця проживання одночасно зі зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується тільки за одну адміністративну послугу і зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання;

4. Документи, що підтверджують право особи на проживання в даному житлі. Це може бути ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім’ї;

5.Військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
6.Заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).
У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подається документ, що посвідчує особу представника та документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини – батьками (усиновлювачами).

7.     7. Як проводиться реєстрація місця проживання дітей?

Фізична особа, яка досягла 14-ти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Місцем проживання фізичної особи у віці  до 14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами, місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

8.      8. Чи можуть батьки зареєструвати дитину без згоди інших співвласників їхнього житла?

При реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників, документи, що підтверджують право на проживання в житлі, згода власника/співвласників житла не вимагаються.

Відділ Державної реєстрації Виконавчого комітету Хустської міської ради