Про роботу молодіжних центрів та просторів в умовах дії правового режиму воєнного стану

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по всій території України з 24.02.2022 введено воєнний стан.

У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до підпункту 8 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених Указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів.

Відповідно до Типового положення про молодіжний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року, метою діяльності молодіжних центрів до введення правового режиму воєнного стану було сприяння: соціалізації та самореалізації молоді; інтелектуальному, моральному, духовному розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу; національно-патріотичному вихованню молоді; популяризації здорового способу життя молоді; працевлаштуванню молоді та зайнятості у вільний час, молодіжному підприємництву; забезпеченню громадянської освіти молоді та розвитку волонтерства; підвищенню рівня мобільності молоді.

Після початку війни в Україні молодіжні центри та молодіжні простори переорієнтували напрями своєї роботи та адаптували послуги, що ними надаються, на допомогу цивільному населенню, зокрема молоді: надання гуманітарної допомоги, послуг психологічної та юридичної підтримки, організації та підтримки шелтерів, надання послуг щодо роботи з дітьми.

У стані війни українці, зокрема молодь, почали активно допомагати Україні у волонтерській діяльності: близько 80% респондентів тим чи іншим способом беруть участь у захисті країни. 45% респондентів допомагають захисту країни фінансово (у березні 2022 – 39%). Волонтерством та допомогою людям/військовим займаються 35%, беруть участь у інформаційному спротиві – 18%, працюють у критичній інфраструктурі – 13%, беруть участь в теробороні – 3% або як військові – 3%. Чверть не мають змоги допомагати (результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 6 квітня 2022 року).

Акцентуємо увагу на основних позиціях, які варто враховувати під час організації діяльності молодіжних центрів та молодіжних просторів у воєнний час.

Перш за все, працівникам молодіжного центру та молодіжного простору варто проаналізувати ресурсну спроможність молодіжного центру (простору), яку можна переорієнтувати для допомоги цивільному населенню (площа приміщення, кількість працівників тощо), та безпекову ситуацію в регіоні.

Наскрізними в організації роботи молодіжних центрів з молоддю мають бути такі ідеї:

– ідеї національно-патріотичного і громадянського виховання;

– ідея солідарної відповідальності держави, громади.

Найважливішими завданнями в умовах воєнного стану при організації роботи є:

– організація волонтерських штабів, поширення серед молоді ідеї волонтерства для допомоги цивільному населенню та громаді;

– організація гуманітарних штабів, організація збору та видачі гуманітарної допомоги цивільному населенню;

– організація психологічної підтримки цивільних осіб, зокрема молоді; створення стаціонарних чи тимчасових прихистків для ВПО/організація діяльності щодо підтримки таких прихистків;

– організація навчань з домедичної допомоги;

– інформування молоді про перевірені джерела інформації;

– організація дозвілля для місцевої молоді та молоді з числа ВПО (з урахуванням безпекової ситуації в населеному пункті);

– проведення заходів, що сприяють національно-патріотичному вихованню молоді.

Також інформуємо, що державна установа «Всеукраїнський молодіжний центр» підготувала рекомендації щодо роботи молодіжних центрів та просторів під час війни: http://surl.li/bwgoh.

Рекомендації містять у собі поради щодо: організації простора центру; захисту відвідувачів; захисту інформаційного простору; роботи молодіжного центру під час війни; робити молодіжного центру на тимчасово окупованій території.

Також для використання у роботі є корисними такі матеріали:

– поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію (http://surl.li/bwgod);

– поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях» (http://surl.li/bwgof).

Прикладом якісної переорієнтації роботи молодіжних центрів та просторів під час дії правового режиму воєнного стану є організація роботи Співдія хабів на базі молодіжних центрів та просторів (станом на сьогодні 23) в рамках роботи платформи для допомоги цивільному населенню «Співдія».

СпівДія (https://spivdiia.org.ua) – платформа країни для об’єднання волонтерських та державних ініціатив для гуманітарної допомоги в час війни цивільному населенню. СпівДія була створена волонтерами під час війни та поєднує громадські та державні ініціативи для ефективної організації гуманітарної допомоги.

Метою платформи є забезпечити збір даних про всі наявні потреби та ресурси в країні, які допомагають цивільному населенню під час військової агресії Російської Федерації на території України, шляхом інтеграції різних стейкхолдерів до процесу збору та доставки гуманітарної допомоги безпосередньо до кінцевого споживача.

Платформа «СпівДія» забезпечує гуманітарну допомогу цивільному населенню за такими напрямами:

1) Співдія волонтери – платформа волонтерів, які долучаються до ініціатив платформи;

2) Співдія діти – створення просторів двох типів: стаціонарних та мобільних з метою розвитку неформальної освіти та надання психологічної допомоги дітям від 5 до 12 років;

3) організація волонтерської допомоги у доставці медикаментів до потребуючих;

4) Співдія підприємці – підтримка спільноти підприємців, малого та середнього бізнесу з метою сприяння відновленню бізнесу під час війни та у післявоєнний період;

5) Співдія work – підтримка у працевлаштуванні біженців та тимчасово переміщених осіб та зміні професії;

6) Співдія шелтер – підтримка поселень евакуйованих громадян;

Концепт хабів у системі СпівДія:

1) комунікація та консультування: взаємодопомога людиналюдині/місце для взаємодії місцевого населення з волонтерами;

2) розподільча функція: заходи для підтримки населення регіонів, розподілення необхідних товарів та послуг серед потребуючих;

3) консультування щодо існуючих шелтерів для біженців, наявності місць, розподілення та супровід біженців;

4) надання інших послуг для підтримки цивільного населення (в тому числі фокус на біженців та їх пріоритетні потреби): юридичні консультації, психологічна підтримка, консультації щодо працевлаштування та зміни професій, простір дружній до дітей (неформальна освіта, babysitting та надання психологічної допомоги).

Щодо здійснення заходів захисту відвідувачів молодіжного центра (простора) в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях: із огляду на необхідність створення безпечного простору в молодіжних центрах та просторах молодіжні працівники таких установ повинні бути готові до здійснення заходів щодо захисту молоді, яка перебуває в молодіжному центрі (просторі), зокрема їх укриття у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційних заходів, а також неухильного дотримання алгоритму дій під час тривожної сирени.

Під час здійснення зазначених заходів працівники молодіжного центру керуються зокрема Кодексом цивільного захисту України. Так, відповідно до статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗУ), до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту, зокрема, належить: здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів; проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту.

Відповідно до статті 130 КЦЗУ працівниками таких установ розробляються та затверджуються план реагування на надзвичайні ситуації, а суб’єктами з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше – інструкція щодо дій персоналу установи у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій відповідно до Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 626. Відповідно до статті 33 КЦЗУ рішення про проведення евакуації на об’єктовому рівні приймає керівник установи. Відповідно до статті 32 КЦЗУ молодіжні центри (простори), які не забезпечені власними захисними спорудами, для захисту від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.

Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період. Укриття в захисних спорудах інших підприємств можливе при невеликій віддаленості та завчасному укладанні відповідних договорів (враховується місткість споруди, тобто спроможність укрити відповідну кількість людей, а також питання утримання тощо).

Керівник молодіжного центра (простора) при визначенні місць укриття опрацьовує також маршрути руху до них. Звертаємо увагу, що окремих порядків погодження з ДСНС таких договорів та маршрутів руху під час евакуації не визначено.

Управління культури молоді і спорту

Хустської міської ради