Хустська міська рада

На 551 млн грн: з початку року в Закарпатській області зменшився податковий борг

За січень-травень 2022 року до загального фонду місцевих бюджетів Закарпатської області без урахування трансфертів надійшло 2 278,6 млн грн, що складає 110,5% плану та на 20,6% більше обсягу надходжень за відповідний період 2021 року.

Юлія Траньович, консультантка з бюджетних питань Асоціації міст України в Закарпатській області розповідає, що починаючи з квітня очікувалось поступове зменшення динаміки бюджетних надходжень. Причиною цього мали бути прийняті державою податкові пільги на період воєнного стану. Зокрема, в квітні вже не надходив до бюджетів територіальних громад акцизний податок з пального. Тим не менше, аналізуючи результати 4 місяців, бачимо, що відсоток виконання плану збільшився з 109,4% станом на 1 квітня до 110,5% на 1 травня, а показник відношення до відповідного періоду минулого року зріс з 118,5% до 120,6% відповідно.

На такий рівень надходжень певною мірою вплинуло погашення податкового боргу. Це спільне досягнення і платників податків, і податкової служби, і органів місцевого самоврядування. Таким чином, з 1 січня по 1 травня 2022 року податковий борг до місцевих бюджетів області зменшився на 551 млн грн або в 2,7 рази – з 882 млн грн до 331 млн грн. Найбільший за обсягом податковий борг погасили до бюджетів Ужгородської (106 млн грн), Мукачівської (78 млн грн), Великоберезнянської (31 млн грн), Холмківської (29 млн грн), Чопської (28 млн грн), Хустської (23 млн грн), Солотвинської (21 млн грн), Верхньокоропецької (20 млн грн) та Чинадіївської (18 млн грн) територіальних громад.

У цих же громадах станом на 1 травня ще залишився найбільший за обсягом податковий борг: Ужгородська (71 млн грн), Мукачівська (48 млн грн), Великоберезнянська (16 млн грн), Чопська (15 млн грн), Холмківська (14 млн грн), Хустська (13 млн грн), Солотвинська (11 млн грн), Верхньокоропецька (10 млн грн), Чинадіївська (10 млн грн) територіальні громади.

З 331 млн грн податкового боргу, що залишився на 1 травня, найбільшу частку займає борг по сплаті податку на майно – 47%, ПДФО – 20%, єдиному податку – 12%, та акцизному податку з роздрібного продажу підакцизних товарів – 12%.

Незважаючи на позитивну динаміку щодо погашення податкового боргу, ситуація залишається напруженою. Представники територіальних громад зауважують, що значна кількість підприємців скористалась можливістю зменшити чи не сплачувати податки, незважаючи на те, що в області не ведуться бойові дії. Тобто склалась ситуація, коли через збільшення чисельності населення за рахунок внутрішньо переміщених осіб обсяги реалізації товарів широкого вжитку, надання послуг більшості підприємців зросли, їхня фінансова спроможність зміцнилась, а податки вони сплачують менші, або взагалі не сплачують, «бо дозволили».

Тому потрібні або зміни до законодавства щодо уточнення пільг тільки для окупованих територій та територій, де ведуться активні бойові дії (як це прийнято для плати за землю або виплати допомоги для ВПО), або надавати пільги за рішенням органів місцевого самоврядування, або здійснювати активну інформаційну роботу з підприємцями, та роз’яснювати – на що зараз необхідні бюджетні кошти, та що залежить від сплати ними податків.

 

Закарпатське РВ АМУ

Опубліковано: 25.05.2022 1495 Переглядів
Поділитися

Також може бути цікавим

Життєдіяльність громади, соціальний захист та благоустрій: ключові питання засідання виконкому
Сьогодні, 10 листопада, під головуванням виконувача обов’язків Хустського міського голови Василя Губаля відбулося чергове засідання виконавчого комітету Хустської міської ради. Участь у засіданні взяли заступники міського голови Іван Щуфан та Павло Тесличко. На порядку денному – 41 питання, що стосувалося забезпечення життєдіяльності громади, управління комунальним майном, соціального захисту населення, захисту прав дітей, житлово-комунального господарства. Зокрема,… ...
Василь Губаль на форумі Re:Open Zakarpattia 2026: про розвиток Хустської громади, економічні досягнення та стратегічні перспективи
«Чути одне одного» – саме під таким гаслом 6–7 листопада на Закарпатті відбувся щорічний форум ідей та рішень Re:Open Zakarpattia2026. Захід став важливою платформою для стратегічного діалогу про майбутнє регіону, європейську інтеграцію, добросусідство, розвиток місцевого самоврядування та зміцнення стійкості територіальних громад. Серед учасників форуму – виконувач обов’язків Хустського міського голови Василь Губаль, який долучився до… ...
Шановні працівники культури та майстри народного мистецтва Хустської громади!
Щиро вітаю вас із професійним святом! Завдяки вашій невтомній праці наша громада багата на мистецькі події, творчі здобутки та яскраві таланти. Особливо цінною є ваша діяльність сьогодні, коли культура не лише об’єднує, а й зміцнює український дух, підтримує наших Захисників та утверджує національну ідентичність. Щиро дякую кожному і кожній за щоденну працю, натхнення, самовідданість і… ...
Об’єкти безбар’єрності Хустської громади на мапі
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 537 та в межах реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (розпорядження КМУ від 25.03.2025 № 374-р), у Хустській міській територіальній громаді проведено обстеження та оцінку ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення. Результати моніторингу: Усього на території Хустської громади обстежено… ...
Діємо в громаді: ветерани, волонтери та громади в діалозі
12 листопада 2026 року громадська організація «Звитяжці» запрошує на відкриту дискусію, присвячену участі ветеранів, ветеранок і волонтерів у житті громад та налагодженню партнерства з органами місцевого самоврядування. Хто може долучитися? Представники ветеранських і волонтерських організацій, органів місцевого самоврядування, державних інституцій, антикорупційних органів та всі, хто працює над розширенням можливостей участі ветеранів і волонтерів у розвитку… ...
Державна служба зайнятості розпочинає щорічне опитування роботодавців
Державна служба зайнятості розпочинає щорічне опитування роботодавців з метою дослідження актуальних і перспективних потреб ринку праці, визначення кадрових потреб бізнесу, професій та навичок, які будуть затребувані у 2027 році. Ми прагнемо бути Вашим надійним партнером у питаннях підбору та підготовки кадрів, тому для нас важливо почути думку кожного роботодавця. Просимо Вас обов’язково долучитися до опитування… ...