100-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ: Секрет довголіття хустянки – добрі справи та щира молитва

18 грудня свій столітній ювілей зустріла добра, чуйна, сповнена невичерпного оптимізму та неймовірної любові до людей, глибокої віри в Бога хустянка Єлізавета Михайлівна Тернинка.

Дивлячись на цю життєрадісну, привітну жінку, важко повірити, що за її плечима вже стільки прожитих літ. За 100 років пані Єлізавета пройшла нелегкий шлях, проте і досі радує свою сім’ю привітністю та оптимізмом, сусідів – добрим словом, Бога – щоденною щирою молитвою.

Народилася Єлізавета Михайлівна 18 грудня 1920 року в с.Приборжавське на Іршавщині в багатодітній родині. Як і у всіх однолітків того часу мала нелегке дитинство, змалку була привчена до праці, багато трудилася. Після закінчення дев`яти класів здібна дівчина, маючи потяг до кулінарії, навчалася на курсах кухарів в Ужгороді. Якось поїхала до Хуста провідати сестер, які там проживали, й так склалася доля, що це місто стало й для неї рідним. Тут створила сім`ю, влаштувалася на роботу. Працьовита й товариська дівчина з добрим серцем та щирою душею швидко завойовувала прихильність у колективі, а за блискучі кулінарні здібності їй завжди були раді в різних закладах харчування. За роки роботи пройшла всі етапи професійного зростання, дослужилася до повара шостого розряду.

Нелегким було життя пані Єлізавети, бо ж на віку, як на довгій ниві – усього довелося зазнати. Однак вона ніколи не втрачала оптимізму. Спокій і лагідність серця й нині відчувається у всій її тендітній постаті, у приємному спілкуванні з людьми. А щира християнська душа так і випромінює любов і добро до ближніх. Певно, за ці людські цінності Всевишній і винагороджує ювілярку такими файними літами. У свої 100 бабуся не нарікає на здоров’я, без окулярів дивиться телебачення, цікавиться подіями, що відбуваються в країні, а головне – кожен свій ранок розпочинає зі щирої молитви, у якій дякує Богу за кожен новий день, за люблячу родину. Проживає берегиня з сім`єю доньки Ганни, тішиться красунею онучкою, студенткою-медиком Богданкою.

За словами рідних, Єлізавета Михайлівна завжди була й залишається прикладом щирості та людяності для своїх близьких, друзів, колег по роботі та сусідів. Тому всі її люблять та шанують.

Без сумніву, такі люди – це окраса нашого краю і гарний приклад для наслідування. Не оминули увагою чудовий ювілей і представники влади. Зокрема цього дня зі щирими словами вітань й побажаннями міцного здоров’я, родинного затишку, Божої ласки до ювілярки завітали заступник Хустського міського голови Василь Сабадош та начальниця управління соціального захисту населення Хустської міської ради Марина Елек.

Ювілярка привітно зустріла гостей, подякувала за теплі слова, подарунки, а головне – за увагу, зізнавшись, що приємний візит її надзвичайно зворушив. На моє ж запитання про секрет довголіття, усміхаючись, відповіла: “Потрібно любити людей, робити добро, бо ніколи не обідніє та рука, що дає. А ще велику силу людині дає щира молитва до Бога, бо тільки за Його милості можна дожити до глибокої старості”.

І дійсно наше життя не стелиться прямою стежиною, на його шляху бувають злети й падіння, радість і журба. Але головне – вміти всюди бачити радісні моменти, ніколи не нарікати на долю, а навпаки – дякувати Богу за дар життя, за можливість бачити сонце й зорі, чути спів солов’я і сміх дітей, відчувати поряд рідних людей і обов’язково більше усміхатися, бажати всім здоров’я та добра.

Тож з роси й води вам, шановна ювілярко! Хай Господь дарує  благая літ, щоб і надалі було від кого черпати тієї справжньої мудрості, якої усім нам так не вистачає у цей нелегкий час.

Богдана Клекнер