Хуст (угор. Huszt, словац. Chust, нім. Chust, рум. Hust, їд. חוסט) — адміністративний центр Хустського району, із 1998 року Хуст має статус міста обласного підпорядкування в Закарпатській області. Географічно місто розташоване в Карпатах у Верхньотисинській улоговині у місці впадіння Ріки до Тиси. Окрім власне самого Хуста, до складу відповідної міської ради входять села Зарічне, Кіреші та Чертіж. Загальна площа території міськради складає 22 км².[3] 2011 року чисельність населення становила 28 438 осіб.
На окраїні населеного пункту височить гора вулканічного походження, на якій 1090 року почалось будівництво замку-фортеці (тепер у руїнах). Замок слугував для охорони шляху до копальні солі в Солотвині. У XVI—XVII століттях за Хуст і його замок часто воювали Габсбурги і семигородські князі, на нього здійснювали напади турки і татари. 1709 року Ференц Ракоці скликав у Хусті семигородський сейм. 1766 року замок знищили удар блискавки і пожежа.
У Хусті в 19 столітті жив і похований філософ Василь Довгович. 21 січня 1919 року тут зібрався Всенародний Конгрес угорських русинів, що утворив Центральну Народну Раду і ухвалив рішення про приєднання Закарпаття до України. 10 листопада 1938 Хуст став столицею автономної Підкарпатської Русі у складі Чехословацької республіки, куди евакуювався уряд Августина Волошина з Ужгорода. 15 березня 1939 року тут зібрався Сойм Карпатської України, який проголосив незалежність Карпато-Української республіки. Хуст був свідком її національно-державного відродження та збройної боротьби між Карпатською Січчю та чеськими й угорськими військами.
Тепер у Хусті працюють фетро-фільцева і взуттєва фабрики, меблевий комбінат, цегельно-черепичний завод, підприємства харчової промисловості, середні школи (1921—1945 була гімназія), лісотехнічний коледж, медична і культурно-освітні школи. У місті пройшла реконструкція парку відпочинку та центральної частини міста.