Управління культури, молоді і спорту Хустської міської ради
Керівник – Анишинець Олександр Олександрович, викладач вищої категорії
Народний фольклорний гурт „Хустяни” розпочав свою діяльність у 2003 році під назвою «Троїсті музики». До його першого складу входили три музиканти, які грали на інструментах: скрипка, баян, бубен. Ансамбль «троїстих музик» виріс у цікавий мистецький колектив з високохудожнім репертуаром, який змінювався за своїм рівнем та кількістю людей. Зараз у колективі 11 учасників. Змінилась і назва колективу «Хустяни», що відповідає місцю походження гурту. Із перших днів існування колективу його керівником є людина, віддана своїй справі, – Олександр Олександрович Анишинець. У колективі зібралися справжні ентузіасти народного мистецтва, які працюють з повною віддачею сил. Винятковість цього колективу – у віртуозності кожного музиканта. У їхньому арсеналі – 9 інструментів: від дримби до цимбал.
Народний фольклорний гурт «Хустяни» з дня створення і по сьогодні має багато прихильників. У своїй творчості постійно прагне до високого рівня виконавської майстерності, є прикладом для молодших поколінь вокалістів та інструменталістів. Має фольклорний колектив–супутник «Троїсті музики», які із задоволенням переймають досвід своїх наставників.
Зворушливі закарпатські народні пісні, майстерне виконання, висока свідомість і витримка, талановитість керівника та учасників, невтомна праця вивели гурт на простору мистецьку дорогу. Про широке визнання успіхів ансамблю свідчать десятки Гран-прі, почесних грамот, дипломів та подяк.
2009 рік став знаковим для колективу – присвоєно звання «народний аматорський колектив». Після присвоєння звання, колектив продовжує плідно працювати і розвиватися. Активно відроджує та популяризує духовні надбання народу, що віками служили не одному поколінню краян. Метою їхніх виступів є ознайомлення глядачів із особливостями, етнографією, фольклором, культурою Закарпаття, зокрема Затисянської долини.
Творча скарбниця колективу – десятки широкого розмаїття пісень: українські, закарпатські, угорські, румунські та словацькі народні пісні, патріотичні та пісні воєнної пори. Без сумніву, гурт має різноманітний репертуар.
“Хустяни” демонструють високу виконавську майстерність, своїм життєрадісним мистецтвом роблять вагомий внесок у піднесення музичної культури нашого народу. Заслужене визнання колективу принесли самобутність, естетична цінність і духовна значимість фольклорних творів, близькість до етнографічних першоджерел, народна імпровізаційна манера виконання.
Звучання ансамблю відзначається чистотою інтонації, динамічним діапазоном, красою тембрів, гнучкістю динаміки, культурою звука, ансамблевою злагодженістю, виразністю, що допомагає виконувати різні твори.
У творчому доробку колективу – численні районні, обласні, всеукраїнські та міжнародні огляди, фестивалі, свята, зокрема:
- І місце у конкурсі музикування «Ой, заграйте, музиченьки» Восьмого міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня», що проходив на Волині;
- Диплом лауреата І премії Другого всеукраїнського пісенно-гумористичного фестивалю в жанрі вокалу, гумору та цирку (м.Бориспіль);
- Диплом учасника на 45-му огляді народних пісень «Маковицька струна», що проводили союз русинів-українців Словацької республіки;
- -Гран-прі на Всеукраїнському фестивалі-конкурсі пісенної творчості «Пісенний драйв», що проходив у м.Очаків, Миколаївської обл., 9017р.;
- Диплом І ступеня у номінації «Козача вольниця» ХІ Всеукраїнського фестивалю-конкурсу народної творчості аматорських колективів та виконавців «Слобожанський спас» (м.Сватів, Луганської обл., 2018 р.);
- Диплом учасника на Свидницькому фестивалі (м.Пряшів,2018р.);
- Гран-прі у номінації «Гурти народних музик та акомпаніатори» у Відкритому фестивалі пісенної творчості (м. Очаків, 2019р.);
- Призові місця на обласних фестивалях народної творчості: «Дзвінкі перлини Верховини» (м.Воловець), «На Синевир трембіти кличуть» (Міжгірський район); «Гуцульська бринза» (м.Рахів).
Колектив бере активну участь у різноманітних заходах міського та обласного рівнів, а також у теле- і радіопередачах, у відкритті виставок творів образотворчого мистецтва, при зустрічі іноземних делегацій.
Нині гурт «Хустяни» – це дружній цілеспрямований колектив, синтез майстерності досвідченого керівника О.Анишинця й енергійної молодості його учасників, традицій і постійних творчих пошуків.Музиканти на високому рівні представляють народну культуру Закарпаття, яка є складовою української духовності. І впевнено, натхненно доводять, що Україна – сильна духом і багата неповторними талантами, незамуленими джерелами вічно живого народного мистецтва.
Діяльність колективу висвітлюється у засобах масової інформації та на інтернет-ресурсах.
Репертуар народного фольклорного гурту «Хустяни»
| 1. | Мелодії затисянської долини в обр. О.Анишинця |
| 2. | Ой, Маріко, чичері |
| 3. | Ой, доле, моя доле |
| 4. | Ой, на горі білий камінь |
| 5. | Палиночка |
| 6. | Ой, ріго-ріго |
| 7. | Динь-динь, білий динь. Соліст А.Барна |
| 8. | Вязанка українських народних пісень Закарпаття |
| 9. | Чардаш |
| 10. | Молдавський танець «Сирба» |
| 11. | Румунський танець |
| 12. | Тече вода каламутна |
| 13. | За нашим столом |
| 14. | Ой, чорная-си чорна |
| 15. | Червона ружа ще не зів’яла |
| 16. | Маршові пісні |
| 17. | Іванку-Іванку |
| 18. | Мила моя не мудруй (лемківська) |
| 19. | Не буду-ся женити |
| 20. | В’язанка закарпатських коломийок |
| 21. | Чорна хмара – біла хмара, гей |
| 22. | Розпрягайте, хлопці, коні |
| 23. | Ой, чий то кінь стоїть |
| 24. | Коляди |
| 25. | Била мене мати березовим прутом |
| 26. | Цвіте терен |
| 27. | Тиха вода, тиха вода |
| 28. | Треба мені дохторика |
| 29. | Моя мамка молдаванка |
| 30. | Я Маріці колачі |
СПИСОК
учасників народного фольклорного гурту «Хустяни»
| 1. | Анишинець О.О. |
| 2. | Барна А.М. |
| 3. | Дядюк Р.Ю. |
| 4. | Брень Ю.Ю. |
| 5. | Стойка Я.С. |
| 6. | Товт О.М. |
| 7. | Петрецький С.В. |
| 8. | Тішлер С.Й. |
| 9. | Куліш Ю.Ю. |
| 10. | Довганич В.М. |
| 11. | Поган Р.О. |
Творча характеристика
на керівника народного фольклорного
ансамблю «Хустяни»
Анишинця Олександра Олександровича
7 листопада 1960 р.н.,
освіта вища, Прикарпатський університет
ім. В.Стефаника,1993р.
стаж роботи – 42р.
Анишинець Олександр Олександрович має повну вищу освіту, у 1982 році закінчив Ужгородське державне музичне училище ім.Д.Задора, у 1993 році – музичний факультет Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
З 1987 року Анишинець О.О. працює викладачем відділу народних інструментів по класу баяна і концертмейстером у школі мистецтв міста Хуст. Незмінний концертмейстер зразкового танцювального ансамблю «Хустяночка» та народного вокального ансамблю «Синьогори».
З 2010 року поєднує роботу викладача, концертмейстера та керівника народного фольклорного гурту “Хустяни”.
Як викладач і керівник колективу О.О. Анишинець легко справляється із завданнями, які потребують педагогічних та організаторських здібностей. Не зупиняється перед труднощами, наполегливо й енергійно йде до поставленої мети. Володіє високими професійними знаннями і навичками.
Для Олександра Олександровича робота з гуртом «Хустяни» -справжнє друге покликання. Завдяки йому гурт має великий досвід конкурсної та концертної діяльності, він є постійним учасником міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів, де завжди стає володарем призових місць або ж Гран-прі, за що неодноразово був нагороджений грамотами, дипломами та цінними подарунками.
“Хустяни” є частими гостями на пісенних конкурсах Польщі, Словаччини, Румунії та інших країн. А завдяки своїй колоритній грі фольк-гурт був запрошений на зйомки популярного серіалу «Останній москаль”.
В репертуар колективу Анишинець О.О. включає авторські твори, попурі, власні обробки народних пісень і танців, але акцент робить на старовинну народну музику, реанімацію творів, які виконувалися народними музиками сто–двісті років тому. Також творчо поєднує старовинний фольклор із сучасними та класичними творами, де, здавалося б, різні стилі плавно переплітаються, утворюючи дивовижний сучасний твір. Разом з українською музикою колектив вивчає найбільш яскраві музичні твори сусідніх держав.
Протягом багатьох років керівник підтримує в колективі товариські стосунки, відповідальність та взаємоповагу. Уважний до проблем колег, допомагає у їхньому вирішенні. Завжди враховує в роботі думки та пропозиції учасників колективу та колег. Роботу виконує ефективно, старанно, звертає увагу на деталі.
У О.О. Анишинця розвинене почуття нового – він постійно вивчає передовий досвід, ініціює його впровадження. Мислить творчо, нешаблонно, схильний до пошуку сміливих та оригінальних рішень. Бере активну участь у суспільному житті. Варто зауважити, що разом із творчою діяльністю постійно виконував велику громадську роботу – був депутатом чотирьох скликань Хустської міської ради. Одним із пріоритетів його діяльності був розвиток культури краю. За що користується заслуженим авторитетом та повагою у своїх колег.
Як керівник і викладач звертає увагу на опрацювання з учасниками колективу народної манери співу, адже нові форми освоєння фольклору висувають і нові завдання, які необхідно пов’язувати з глибоким розумінням сучасних процесів. Пише обробки народних пісень і танцювальних мелодій, компонує їх у в’язанки.
Багато випускників Олександра Олександровича продовжили навчання у мистецьких навчальних закладах України.
Надає теоретичну і практичну допомогу сільським фольклорним гурткам та колективам.
Останні роки тісно пов’язаний із Закарпатським обласним театром драми та комедії – як актор і як учасник оркестру.
За часів діяльності його було названо кращим концертмейстером області.
Заступник начальника управління
культури, молоді і спорту
М. КРИВАНИЧ
1 жовтня 2019 року
м.Хуст
Фотогалерая:
OLYMPUS DIGITAL CAMERA 
