Історія Хуста тісно пов’язана з замком, від якого нині залишились лише живописні руїни. Будівництво деревяної фортеці для захисту кордонів, приборкання переможених русичів та охорони соляного шляху розпочалося на цьому місці близько 1090 р., за правління короля Ласло I Святого (р.п.1077-1095) і тривало до 1191 р. за правління Бейли ІІІ (р.п.1172-1196). Є дані, що дата 1191 р. була висічена на камені серед руїн замку, тому історики вважають її роком завершення одного з перших етапів будівництва фортеці.
Зведення фортеці обернулася для мешканців найближчих поселень десятирічною повинністю. Чоловіки, жінки та діти в руках виносили каміння на вершину гори.
У 1242 р. фортеця та місто були зруйновані татарами. За угорськими хроніками в цей період фортеця належала воєводі Хусту. У 1318 р. форпост було відновлено. Слід зазначити, що перебудова замку для посилення та удосконалення його обороноздатності велась постійно.
З 1281 по 1321 рр. місто входило до Галицько-Волинського князівства, а потім знову стало територією Угорського королівства. В 1329 р. Хуст разом з Вишково, Тячевом, Довгим Полем та Сігетом отримали статус вільних королівських міст.
Відвідати найдивовижнішу споруду дуже легко.