Музей закарпатської вишивки “БЕРЕГИНЯ”

Хустської гімназії-інтернату

Музей закарпатської вишивки був створений 2 лютого 2009 року. Задум про його створення зародився давно. Весь педагогічний колектив з інтересом відгукнувся на цю ініціативу і почалася пошукова робота. З метою збереження і систематизації зібраного матеріалу дирекцією школи було виділено гарно відремонтоване приміщення для створення музею вишивки.

Всі експонати музею класифіковано за розділами, експозиції естетично оформлені. В музейному фонді знаходяться оригінальні експонати. Облік музейних предметів ведеться в інвентарній книзі, згідно вимог. У приміщенні музею витримується відповідна температура і вологість, що запобігає їх псуванню чи руйнуванню.

В шкільному музеї систематично проводяться стаціонарні та пересувні виставки, виховні години й заходи, родинні свята, екскурсії, уроки пам’яті.

Тут ведеться книга обліку відвідувачів, проведених екскурсій, масових виховних заходів, книга відгуків, складено річний та перспективний плани роботи.

Керівник музею “БЕРЕГИНЯ” – Буняк Олеся Йосипівна

Сучасний музей народного мистецтва відіграє неабияку роль в естетичному вихованні підростаючого покоління, адже саме мистецтво, підсилюючи здатність тонко відчувати всі кольори життя, дає можливість людині формувати своє смислове поле, орієнтуватись у цінностях сучасного світу, вирізняти високе і низьке, прекрасне і потворне. Звідси інтерес до культурних продуктів – творів мистецтва, як необхідної складової процесу розвитку в дитини здатності творчо сприймати оточуюче середовище, проявляти креативність в роботі та інших видах діяльності.

Мистецтво в приміщенні музею постає в ролі чи не єдиного інструменту культури, за допомогою якого людина відтворює саму себе, свій внутрішній світ.

Особлива роль музею в сучасному напруженому ритмі життя, інтенсивному потоці інформації полягає в тому, що він ніби занурює відвідувача в естетичне середовище, гармонійно вибудуваний візуальний простір експозиції, що дає можливість розкрити внутрішні творчі ресурси.

 Екскурсоводи:

 Учениця 10-Б класу  Н.Данило

Учениця 10-Б класу Г.Маханець

РАДА МУЗЕЮ

І. Онофрей М.С. – директор Хустської гімназії-інтернату.

2. Тегза О.Ф. – заступник директора по виховній роботі.

3. Січ В.І. – вчитель трудового навчання.

4. Ківеждій О.В. – вчитель української мови та літератури.

5. Джумурат В.М. – педагог-організатор та учитель англійської мови.

6. Прокопів Л.І. – вчитель музики.

7. Учні 8-Б, члени учнівського самоврядування Н. Баняс, В. Зілинець,   Н. Ковач.

8. Екскурсоводи, учні 10-Б класу Н.Данило, Г.Маханець.

Музей «БЕРЕГИНЯ» в своїй експозиції має такі розділи:

•      Рушник у свідомості українського народу

•      Весільний рушник

•      Магія пасхального рушника

•      Початкові шви орнаментів народів Закарпаття

•      Старовинний одяг

•      Вийся, вийся, човнику, плутай кольором нитки

•      Колірна гама гірського краю

•      І вишите життя моє на полотні

•      Перша ластівка

Вишивка – це унікальне мистецтво народної графіки, вона зберегла і несе в собі багатовікову культуру народної декоративної лінії.

 Вишивка – це складна мова, послідовна мелодія, що призначена не лише для очей, а й для розуму та почуттів.

В експозиції представлено як давні, так і більш сучасні роботи. Основне місце займають рушники, починаючи від повсякденних, які використовували жінки в господарстві і тому на них менше вишивки, до святкових – весільних і великодніх, які виписувалися з особливою майстерністю. Кожна господиня привносила у вишивку щось особливе, щось своє, дбаючи аби саме її роботи були найкращими. Основою для рушників є домоткане полотно, виготовлене власноруч, та канва.

Великодні (пасхальні) рушники представлені в музеї у двох вимірах: минуле і сучасне, що дає можливість порівняти характер та особливості вишивки певного регіону (с. Рокосово, Хустського району).

Що ж стосується основного компонента народного вбрання – сорочки, то в музеї «Берегиня» представлені зразки чоловічого та жіночого вбрання. Основою для сорочки було льняне чи конопляне полотно власного виготовлення. Найгарніші сорочки носили дівчата. Вони оздоблені двома рядами орнаменту. За технікою виконання переважає низина, вдало введені солов’їні вічка та мережка. Така сорочка виготовлялась за два тижні. У експозиції музею знаходяться жіночі, дівоча та чоловіча сорочки з с. Данилово Хустського району. А поруч із ними представлені сучасніші сорочки з м. Рахова, які відрізняються соковитістю барв від яскраво-червоного до оранжевого. Вони виконані хрестиком. А от жіноча сорочка Виноградівського району виконана двосторонньою гладдю, яка робить вишивку об’ємнішою.

Вагоме місце посідають дитячі роботи, які виконані з неменшою майстерністю. Рушнички, серветки, писанки,обшиті бісером, приваблюють до себе.

ПЕРША ЛАСТІВКА

ГЕОМЕТРИЧНИЙ ОРНАМЕНТ

У музеї широко представлені роботи заслуженого майстра народної творчості України – І.П.Куцик, яка все своє життя присвятила улюбленій справі – вишиванню. Велика кількість рушників, картини, панно свідчать про багатий внутрішній світ обдарованої людини. Її роботи різноманітні за технікою виконання, відзначаються оригінальністю прийомів і засобів.

За технікою виконання робіт переважає хрестик та рахункова або вільна гладь. Спектральна гама кольорів дуже широка у різних нюансах звучання

І.П. Куцик

Частково зібрані у музеї  зразки ткацтва – доріжки, перебирані рушники.

 За короткий час роботи шкільного музею зібрано понад 100 експонатів, які досліджуються та оформляються відповідно до вимог. У роботі систематично беруть участь гімназисти, вивчаючи та упорядковуючи зібраний матеріал.

 

Шкільний музей відіграє значну роль у роботі школи. Він дає можливість багато бачити очима, що сприяє індивідуальній і колективній творчості учнів, залученню учнівської молоді до краєзнавчої, науково-дослідницької, художньо-естетичної роботи, з метою розширення і поглиблення знань про стародавні звичаї та традиції міста, прививання любові до рідного краю, до батьків, формування національної свідомості, забезпечення духовної єдності поколінь. З раннього віку формується у дитини любов до прекрасного, почуття відповідальності за розумне використання природних багатств. Досліджуючи музейний експонат учні отримують навички творчого мислення.

Фотогалерея: