Щодо оцінки впливу на довкілля

Департамент екологічної оцінки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляє, що 07.10.2024 відповідно до вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – Закон)
АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» розпочато процедуру оцінки впливу на довкілля шляхом розміщення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (далі – Повідомлення), стосовно планованої діяльності «Видобування корисної
копалини на Королівському родовищі андезитів Виробничим підрозділом «Королівський кар’єр» Філії «Центр управління промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (реєстраційний номер справи – 9591).

Детальніше тут:Повідомлення 9591 (1)

ПОВІДОМЛЕННЯ

про плановану діяльність, яка підлягає оцінці

впливу на довкілля

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ” 40075815
(повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця,
ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають

відмітку у паспорті)

інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.
1. Інформація про суб’єкта господарювання.
Україна, 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5 Тел: 380958247691
(місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи – підприємця (поштовий індекс, адреса),

контактний номер телефону)

2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи.
Планована діяльність, її характеристика.
Об’єктом планованої діяльності є видобування корисної копалини на Королівському родовищі
андезитів Виробничим підрозділом «Королівський кар’єр» Філії «Центр управління
промисловістю» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Метою планованої діяльності
є видобування незмінених та порушених вивітрюванням андезитів в якості сировини для
виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, а також щебеню для баластного шару
залізничної колії. Загальна технологічна схема виробництва включає такі етапи: відділення маси
від монолітного масиву шляхом проведення буро-вибухових робіт, екскавація і транспортування
корисних копалин до місця перероблення; перероблення в дробильно-сортувальному цеху з
отриманням товарної продукції; відвантаження продукції споживачам. Виробництво
здійснюється на існуючих виробничих потужностях.
Технічна альтернатива 1.
Система розробки Королівського родовища – транспортна, відкритим способом, із зовнішнім

відвалоутворенням, розробляється 7-ма уступами перемінно на всю розвідану товщину (до
горизонту підрахунку запасів) одним бортом. Вибухові роботи проводяться підрядними
організаціями. Розпушення корисної копалини проводиться буропідривним способом методом
свердловинних зарядів. Буріння свердловин здійснюється буровим верстатом. Розробка та
навантаження екскаваторне, транспорт гірничої маси – автомобільний. По розвіданій товщині,
корисна копалина згідно із висотою уступу – 14 м та відміток існуючих робочих горизонтів,
розвивається на 8 робочих горизонтів׃ гор.+123,0 м, гор.+138,0 м, гор. +153,0 м, гор. +167,0 м,
гор.+181,0 м, гор.+195,0 м, гор.+209,0 м, та гор.+223,0 м. Навантаження гірничої маси
здійснюється екскаватором. На допоміжних роботах при видобутку планується використовувати
бульдозер. Переробка гірничої маси на щебінь будівельний різних фракцій і камінь бутовий
проводиться на дробильно-сортувальному заводі. Транспортування гірничої маси з кар’єру
здійснюється автосамоскидами. Технологічний процес отримання щебеню передбачає дроблення
доставленої гірничої маси на двох лініях, розсів подрібненого матеріалу на грохотах по крупності
на фракції і складування у відкриті конусні склади. Відвантаження готової продукції споживачам
здійснюється в автотранспорт та залізничний транспорт. Полив водою автодоріг проводиться
поливочною машиною. Водовідлив кар’єрних вод з зумпфа здійснюється насосною установкою.
Після відпрацювання кар’єру буде проведено затоплення кар’єрного поля.
Технічна альтернатива 2.
Розглядається у здійсненні видобування андезитів шляхом відокремлення монолітів від
масиву за допомогою вибухів із використанням шпурового заряду, із застосовуванням димного
пороху, ниток детонуючого шнура та генератора тиску хімічного. Однак димний порох має
високу чутливість до тертя і вогню та високу гігроскопічність, що в умовах експлуатації чинить
занадто інтенсивний динамічний вплив на гірський масив, що призводить до порушень структури
природного каменю та відповідно до значних технологічних втрат сировини. До недоліків
генератора тиску хімічного слід віднести високу швидкість розкладання суміші та утворення
токсичних газів при горінні основного компонента газогенеруючої суміші, у зв’язку з чим
призведе до значних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та необхідності
збільшення санітарно захисної зони кар’єра. Недоліки методу шпурових зарядів: великий об’єм
буріння; великі витрати вибухових речовин та вибухових матеріалів; трудомісткість заряджання;
неможливість застосування будь-яких промислових вибухових речовин (зерногрануліти,
алюмотон і інші в шпурах не детонують). Проаналізувавши основні переваги та недоліки
розглянутих вище технологій розробки родовища обрана технічна альтернатива 1. Технічна
альтернатива 1 є оптимальним варіантом щодо здійснення планованої діяльності за
ефективністю роботи, капітальними, експлуатаційними витратами, раціональним використанням
природних ресурсів та мінімізацією впливу на довкілля.
3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи.

Закарпатська обл. Берегівський р-н Веряця та за межами населеного пункту
3.1 Територіальні громади, які можуть зазнати впливу планованої діяльності.
Королівська територіальна громада, Виноградівська територіальна громада, Хустська
територіальна громада
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1.
Закарпатська обл., Берегівський р-н, Веряця, та за межами населеного пункту.
Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Веряця та за межами населеного пункту. Королівське

родовище андезитів розташоване на відстані близько 0,7 км на північний схід від с-ща Королево у
Берегівському районі Закарпатської області, на лівому березі р. Тиса. Планована діяльність
передбачається у межах діючих до 26.06.2037 р. Спеціального дозволу на користування надрами
No 4526 від 06.12.2007 р. та гірничого відводу (Акт про надання гірничого відводу No 3348 від
08.06.2018 р.)
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2.
Закарпатська обл., Берегівський р-н, Веряця, та за межами населеного пункту.
Розташування Королівського родовища андезитів обмежено умовами спеціального дозволу на
користування надрами та обумовлюється оптимальними геологічними умовами розкриття.
Територіальна альтернатива 2 не розглядається.
4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності.
Вплив на соціальне середовище носить позитивний аспект. Соціально-економічний вплив від
даної планованої діяльності визначається створенням та збереженням робочих місць для
населення, яке проживає в межах даного адміністративного району, сплатою податків в місцеві
бюджети (в т.ч. сплата рентних платежів за користування надрами, земельними ділянками),
забезпеченні будівельної галузі якісною сировиною.
5. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності
(потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо).
Площа видобування відповідно Спеціального дозволу на користування надрами – 30,1 га;
площа гірничого відводу відповідно Акту гірничого відводу – 34,36 га. Загальна кількість запасів
корисної копалини – 10973,4 тис. м3, річна потужність кар’єру по корисній копалині – 180 тис.
м3, по породах розкриву – 22,3 тис. м3, річний випуск продукції – 271,5 тис.м3 (затверджені
протоколом ДКЗ України No 3480 від 16.12.2015 р.). Загальний обсяг запасів (ресурсів) на час
надання спеціального дозволу на користування надрами (основні, супутні) (тис.м3): балансових
кат. А+В+С1 – 10881,6 (А – 1497,0; В – 3718,6; С1 – 5666,0); умовно балансових 4102,0. Станом на
01.01.2024 р. (тис.м3): балансових кат. А+В+С1 – 10494.319 (А – 1497,0; В – 3331,319; С1 –
5666,0); умовно балансових 4102,0. Вид корисної копалини відповідно до переліків корисних
копалин загальнодержавного та місцевого значення – андезит, відноситься до І класу
будівельних матеріалів і може використовуватись для всіх видів будівництва без обмежень.
Гірнича маса переробляється на щебінь будівельний різних фракцій та камінь бутовий.
6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами:
щодо технічної альтернативи 1.
Екологічні обмеження в період реалізації планової діяльності обумовлюються нормативними
документами, які регламентують безпеку навколишнього середовища: Закон України «Про
охорону навколишнього природного середовища»; Закон України «Про систему громадського
здоров’я»; Закон України «Про управління відходами»; Закон України «Про охорону
атмосферного повітря»; Закон України «Про охорону земель»; Водний кодекс України;
Земельний кодекс України; Державні санітарні правила планування та забудови населених
пунктів; затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 р. No 173.
щодо технічної альтернативи 2.
Екологічні та інші обмеження планованої діяльності аналогічні технічній альтернативі 1.
щодо територіальної альтернативи 1.

Дотримання розмірів санітарно-захисної зони; дотримання дозволених рівнів акустичного
впливу; дотримання значень гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в
атмосферному повітрі на межі санітарно-захисної зони та на межі найближчої житлової
забудови; організація спеціально відведених та відповідно обладнаних місць для зберігання
відходів, рекультивації порушених земель.
щодо територіальної альтернативи 2.
Не розглядається через відсутність територіальної альтернативи 2.
7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами:
щодо технічної альтернативи 1.
При видобуванні корисної копалини будуть вжиті заходи з недопущення забудови території
гірничого відводу спорудами, що не входять в комплекс підприємства, раціональне використання
розкривних порід і відходів основного виробництва, правильне і доцільне їх розміщення на
місцевості. Розробка та виконання комплексу технологічних, технічних, організаційних рішень
для забезпечення надійної безаварійної роботи об’єкту; проведення досліджень стану
атмосферного повітря, стану водного середовища, облік відходів з подальшою передачею їх
суб’єктам господарювання у сфері управління відходами; періодичне підвищення кваліфікації
персоналу з правил експлуатації обладнання, техніки безпеки та охорони навколишнього
середовища.
щодо технічної альтернативи 2.
Аналогічні технічній альтернативі 1.
щодо територіальної альтернативи 1.
Дотримання розмірів санітарно-захисної зони; дотримання дозволених рівнів акустичного
впливу; дотримання значень гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в
атмосферному повітрі на межі санітарно-захисної зони та на межі найближчої житлової
забудови; організація спеціально відведених та відповідно обладнаних місць для зберігання
відходів.
щодо територіальної альтернативи 2.
Не розглядається через відсутність територіальної альтернативи 2.
8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:
щодо технічної альтернативи 1.
Можливі впливи планованої діяльності на довкілля включають: – вплив на клімат та
мікроклімат – у період експлуатації значних виділень тепла, вологи, парникових газів і інших
речовин не передбачається; – вплив на повітряне середовище – викиди забруднюючих речовин в
атмосферне повітря в процесах роботи основного та допоміжного обладнання. Перевищень ГДК
по всіх забруднюючих речовинах на межі санітарно-захисної зони та найближчої житлової
забудови, не передбачаються, отже вплив на повітряне середовище під час експлуатації об’єкта
вважається допустимим; – шумовий вплив – під час експлуатації – шум від вибухів, роботи
технологічного устаткування, машин та механізмів. Шумове навантаження при експлуатації не
перевищуватиме допустимих норм і не завдасть негативного впливу на оточуюче природне
середовище та здоров’я людей; – вплив на водне середовище – вплив допустимий. Питне і
господарсько-побутове водопостачання – вода з шахтного колодязя; для виробничо-технічних
потреб – вода з шахтного колодязя та води кар’єрного водовідливу; водовідведення – відведення

господарсько-побутових вод здійснюється у гідроізольований вигріб з подальшим вивезенням
згідно укладених договорів зі спеціалізованим підприємством; скид зворотних (кар’єрних) вод –
після відстювання в зумпфі у річку Тиса за межами населеного пункту. Частина очищених кар
′єрних вод використовується на виробничі (заправлення систем охолодження автотранспорту,
пилозаглушення при добуванні каменю та його дробленні) та інші потреби (полив зелених
насаджень та твердих покриттів); – вплив на гідрогеологічне середовище – вплив допустимий.
Потенційний вплив планової діяльності на геологічне середовище передбачає порушення
природного рельєфу земної поверхні з утворенням кар’єрної виїмки. – вплив на ґрунти – вплив
прийнятний. Проммайданчик підприємства розміщується на території, що вже зазнала впливу

господарської діяльності, рослинний шар ґрунту на цій території відсутній, зняття ґрунтово-
рослинного шару здійснюється при подальшій розробці родовища. Залишки пухких розкривних

порід, що покривають корисну копалину, вивозяться у зовнішній відвал кар’єру; – біорізноманіття
– вплив екологічно допустимий. В зоні проведення робіт рідкісні та зникаючі види тварин та
рослин відсутні. Земельні ділянки, які використовуються, не мають природно-заповідного
статусу; – вплив від утворення та поводження з відходами – вплив прийнятний. Під час
експлуатації об’єкта передбачається утворення відходів з подальшою передачею суб’єктам
господарювання у сфері управління відходами згідно укладених договорів; – вплив на соціальне
середовище – планована діяльність не створює негативного впливу на соціальні умови
життєдіяльності та здоров’я місцевого населення та має позитивний аспект у вигляді створення
нових робочих місць, відрахувань до місцевих бюджетів, забезпеченні будівельної галузі якісною
сировиною; – вплив на техногенне середовище – відсутній; в рамках планової діяльності не
передбачається знесення будинків та об’єктів інфраструктури; планована діяльність не буде

викликати руйнівної дії на житлово-цивільні і промислові об’єкти; пам’ятки архітектури, історико-
культурні об’єкти, зони рекреації та інші елементи техногенного середовища в зоні планованої

діяльності відсутні.
щодо технічної альтернативи 2.
Не розглядається.
щодо територіальної альтернативи 1.
Можливий вплив на сфери довкілля передбачається в межах існуючих земельних ділянок під
провадження планованої діяльності та санітарно-захисної зони.
щодо територіальної альтернативи 2.
Не розглядається через відсутність територіальної альтернативи 2.
9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів,
які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити
відповідний пункт і частину статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”).
Перша категорія
15 Кар’єри та видобування корисних копалин відкритим способом Кар’єри та видобування
корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад
25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів;”
10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому
числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав,
довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених
держав).
Підстав немає

11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до
звіту з оцінки впливу на довкілля.
Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до
звіту з ОВД, визначається у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»
No 2059-VIII від 23.05.2017 року.
12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості.
Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і,
отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на
довкілля”. Оцінка впливу на довкілля – це процедура, що передбачає:
підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;
проведення громадського обговорення планованої діяльності;
аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової
інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості
під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного
впливу, іншої інформації;
надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що
враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;
врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої
діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.
У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на
довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість
провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на
довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для
участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації
інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії
розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на
довкілля.
На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше
25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції
до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у
громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки
впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.
У період воєнного стану в Україні громадські слухання проводяться у режимі
відеоконференції, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення
звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення.
13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає
включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Протягом 12 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті
уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у
пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу
досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на
довкілля.
Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку
впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля
(зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та
розгляду Ваших зауважень і пропозицій.
У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в
Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом
трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм
підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під
час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати
частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі
громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає
включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до
звіту з оцінки впливу на довкілля.
14. Рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде

Висновок з оцінки впливу на довкілля про допустимість провадження планованої діяльності
(вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)

що видається Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
(орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення)

15. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та
рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля,
необхідно надсилати до
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України , 03035, м. Київ, вул.
Митрополита Василя Липківського, 35, OVD@mepr.gov.ua, (044) 206-31-40, (044) 206-31-50,
Грицак Олена Анатоліївна
(найменування уповноваженого органу, поштова адреса, електронна адреса, номер телефону та контактна особа)

{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ No 824 від 14.09.2020}