Хустська міська рада

90 ЛІТ ЗОЗУЛЯ НАКУВАЛА. ШАНОВНУ ЮВІЛЯРКУ ЮЛІЮ ІВАНІВНУ КЛЕКНЕР ВІТАВ МІСЬКИЙ ГОЛОВА ВОЛОДИМИР КАЩУК.


Весна… Буйнолистий травень, осіяний жовтоокими ромашками і пахучим чебрецем, буяє над швидкоплинною річкою Тисою. Поважно несе вона свої чисті джерельні води, зрошуючи навколишні береги. Пропливає і повз ниви працьовитої та чесної родини стеблівчан, шанованого у селі подружжя Івана та Марії Ігнат. Урожай 1922-го року обіцяє бути щедрим і багатим. Та найбільш очікуваним є урожай сімейного щастя і Божої благодаті, який 16 травня подарує подружжю чарівну карооку донечку, найменшу, восьму серед 4 братів і 3 сестер. І наречуть її прекрасним іменем Юлія, що в перекладі означає

…Швидко несе свої води Тиса. Так само швидко, наче хвилі, пропливають і роки людського життя. Ось маленька Юлія крокує до першого класу в рідному селі Стеблівка, а ось – і учениця горожанської школи в Хусті. Опісля наполеглива і спрагла до знань дівчина вступає до гімназії, де і здобуває атестат зрілості. Ох і нелегким же було навчання, адже шлях від Стеблівки до Хуста інколи доводилося долати велосипедом, а вдома наполегливо черпати знання із книг при керосиновій лампі. Тож і не дивно, що Юлія Іванівна була єдиною дівчиною зі свого села, яка успішно закінчила гімназію.
Не зупиняючись на  досягнутому, вже працюючи вчителем, вона вступає на заочну форму навчання до Хустського педагогічного училища, щоб втілити в життя з дитинства  виплекану надію – стати не просто вчителем, а взірцевим педагогом.
Життя прожити – не поле перейти,- каже народна мудрість. Життєва стежина Юлії Іванівни простяглася не легкою і прямою стрічкою, а непростим шляхом із крутими віражами, що тісно перепліталися з тогочасною історією Карпатського краю. Так, працюючи вчителем 1-4 класів у Стеблівській семирічній школі, і досягнувши стовідсоткового відвідування, замість очікуваної похвали юний  педагог одержала жорстокий вирок із уст тогочасного радянського можновладця: «Куркулька вміла згуртувати навколо себе школярів, не шкода її і в пушечному поросі розтерти». Гірко, надзвичайно боляче було їй від тих слів, а зрештою ще й змушена  написати заяву про звільнення. Та світ не без добрих людей. Молоду вчительку, знаючи її майстерність, запрошують працювати за спеціальністю в Тячівський район, с.Тополівка-Буштино.
Згодом ще один поворот долі – і Юлія Іванівна стає на стежку сімейного життя. Її обранець і вірний супутник – корінний хустяни, добре шанований у краї лікар-ветеринар Тіберій Олодарович Клекнер. Як говорять у народі, куди голка, туди нитка, так і подальший життєвий шлях стелиться залежно від сімейних обставин. Вона вчителює в с.Федорово (Виноградівський р-н) звідки в зв’язку зі скороченням класів переводиться у Дівичанську семирічну школу. В 1955 році доля знову повертає її до берегів швидкоплинної Тиси, у рідну Стеблівку. Через рік працює в Хустській початковій школі №10, та у зв’язку з її ліквідацією, у 1957 направляється на роботу в СШ №1. У 1965 ж році перед нею гостинно відкриваються двері новозбудованої СШ №4, де вона радо ще кілька років навчає маленьких школяриків, сіє у їх дитячі серце розумне, добре, вічне.
Де б не працювала ця висококваліфікована  майстриня педагогічної ниви, сотні вдячних учнів до сьогодні пам’ятають свою мудру першу вчительку, складаючи їй велику шану і щиру подяку.
Оцінкою її нелегкої копіткої праці є численні обласні, районні, місцеві нагороди, відзнаки, подяки. Зокрема, і грамота Міністерства освіти Української РСР. Окрасою колекції є медаль «Ветеран труда».
Ось такий життєвий літопис цієї дивовижної людини. Та безсумнівно, найвагомішою його сторінкою є її славний ювілей дев’ятидесятків прожитих років, результатом яких є двоє синів Василь і Юрій із сім’ями,  онуки Юрій, Світлана, Юлія з коханими половинками, Надійка, правнуки Роберт і Софійка. Шкода, що вже нема поряд люблячого чоловіка, з яким у злагоді прожила 58 щасливих подружніх років.
За свою родину Юлія Іванівна щиро і щоденно дякує Богу в молитвах, якими завершує кожен прожитий день і зустрічає кожен наступний світанок.
Тож хай Господь їй дарує ще багато сонячних світанків, та теплих і щасливих вечірніх серпанків, міцного здоров’я, добра, радості, щирої любові та Божої благодаті. Такими теплими словами сповнені вітання рідних та близьких Їй людей, її колег та учнів. Серед останніх і міський голова Хуста Володимир Кащук, який у день народин прийшов привітати ювілярку.
– Вітаючи Вас із почесним ювілеєм, зазначив Володимир Кащук, ми радіємо, що маємо можливість поспілкуватися зі свідком багатьох історичних подій, що відбувалися на теренах нашого регіону. Хочу висловити надію, що в доброму здоров`ї, мирі й злагоді ми відсвяткуємо і Ваше сторіччя ,- сказав Володимир Кащук. Тож з роси і води Вам, шановна ювілярко.
 
Богдана ДУБЕЙ
 
Фотогалерея:


 
 
 

Опубліковано: 17.05.2012 6038 Переглядів
Поділитися

Також може бути цікавим

У Будапешті відбудеться міжнародна виставка екологічних технологій ENVIRONTEC 2026
7–9 жовтня 2026 року в Будапешті відбудеться ENVIRONTEC powered by ÖKOINDUSTRIA – міжнародна виставка екологічних технологій, управління відходами, водними ресурсами та сталого розвитку, яка є однією з провідних міжнародних виставок і бізнес-форумів Угорщини та регіону у сфері екологічної промисловості. Захід є ключовим майданчиком для зустрічі представників «зеленої» індустрії, об’єднуючи осіб, які ухвалюють рішення, інвесторів, компанії, що працюють у сфері охорони довкілля… ...
Хустська та Микільська громади об’єднують зусилля: підписано Меморандум про співпрацю
Сьогодні Хустська міська рада та Микільська селищна територіальна громада Маріупольського району Донецької області підписали Меморандум про співробітництво в межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Офіційний документ підписали в.о. Хустського міського голови Василь Губаль та начальник Микільської селищної військової адміністрації, що на Донеччині, Володимир Халабузар. Меморандум передбачає підтримку громади-форпосту, яка потерпає від наслідків російської агресії, зокрема,… ...
9 вересня в Хустській громаді оголошено День жалоби
У зв’язку з трагічною втратою мешканців Хустської міської територіальної громади — військовослужбовців, які стали на захист України – 9 вересня 2026 року на території Хустської громади оголошено Днем жалоби. Відповідне розпорядження сьогодні підписав в.о. Хустського міського голови Василь Губаль. На знак скорботи та вшанування пам’яті померлих військовослужбовців цього дня буде приспущено Державний Прапор України із… ...
Вічна і світла пам’ять вірному сину України — Олександрові Канчію
З глибоким сумом повідомляємо про смерть вірного сина України, жителя міста Хуст — Канчія Олександра Михайловича. (17.12.1979 – 01.09.2026р.) Солдат, марксмен 2 мотопіхотного відділення 9 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А4447, мужньо виконавши військовий обовʼязок, відданий Військовій присязі на вірність українському народу, помер 01 вересня 2026 року, перебуваючи у місці тимчасового… ...
«ПРИ ЕВАКУАЦІЇ З ПОЇЗДА ВІДІЙДІТЬ НА 200 МЕТРІВ ВІД ПОЇЗДА ТА ПЕРОНУ!
Не залишайтеся на платформі та не скупчуйтеся біля залізничної інфраструктури. Негайно прямуйте до найближчого укриття або іншого безпечного місця. Укрзалізниця нагадує, що залізнична інфраструктура та рухомий склад є об’єктами підвищеного ризику під час ракетних атак та атак БПЛА. Саме тому платформа, вокзал чи зупинний пункт не можуть сприйматися пасажирами як безпечне місце для очікування завершення… ...
Нітрати у питній воді: прихована загроза без смаку і запаху
До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини систематично надходять звернення з сільської місцевості про забруднення питної води з нецентралізованих джерел (колодязів, свердловин, каптажів). Для багатьох – це єдине джерело води. Саме тому фокус парламентського контролю щодо додержання екологічних прав направлений на питання додержання права людини на доступ до безпечної питної води. У 2026 році,… ...