м. Хуст, вул. Керамічна, 13
Хустський Свято-Благовіщенський храм збудований із цегли на земельній ділянці, яку подарував під будівництво храму власнику маєтку Михайло Палканинець. Рішення про добудову храму було прийнято православною громадою під керівництвом Преподобного Алексія (Кабалюка), оскільки старий дерев’яний храм, що знаходився на місці, де тепер знаходиться старий дерев’яний Хрест, вже не міг вміщати всіх вірян. Камінь під будівництво нового храму було освячено 07.05.1925 року в свято Благовіщення Божої Матері, після Святої Літургії. Храм будувався на пожертви вірян. Ікони для іконостаса та у вівтарі виконав М. Потапов, емігрант із Росії. Освячення храму і Перша Свята Літургія в новому храмі відбулися 14.10.1929 року в свято Покрови Божої Матері при великому зібранні вірян і духовенства. Освятили храм з духовенством два Владики: Серафим, єпископ Сербський і Карпаторуський (1928-1930 рр.) і Горазд, архієпископ Празький і всієї Чехословакії.
Першим настоятелем храму з 1925 до 1947 року (до дня упокою) був Преподобний Алексій (Кабалюк), який відправляв Богослужіння спочатку в будинку Михайла Палканинця – від дня Святої Пасхи 1911 року. В 1914 році за ревну проповідь істин Православної віри айстро-угорською владою, яка дуже вороже ставилася до православ’я, архімандрит Алексій був засуджений і до весни 1918 року знаходився в Сегетській в’язниці ще з 34-ма борцями за православну віру.
За період з кінця 1947 до 1964 року настоятелями храму були:
- прот. Йосип Ілюк, 1947-1953 рр.,
- прот. Олександр Медвецький, 1953-1957 рр.,
- прот. Іоанн Густі, 1959-1962 рр.,
- прот. Василій Поп, 1962-1964 рр.
В окремі часи до середини 1970 року в храм направлялись Єпархіальною владою й інші священики.
21 серпня 1964 року рішенням сесії Хустської міської ради за №208 храм був знятий з обліку «В зв’язку з тим, що територія, на якій розміщений Благовіщенський храм, підпала під забудову середньої школи». Було вирішено релігійну громаду перевести у Вознесенський собор, а приміщення Благовіщенської церкви розібрати і матеріал використати для будівництва школи. Всі паркани навколо храму владою було зруйновано. У 1964 році відбулися зміни в керівництві Радянського Союзу і, можливо це й врятувало храм від руйнування. Після довгих домагань віруючих у червні 1970 року настоятелем храму був призначений протоієрей Іоанн Вучкан. За словами віруючих храм був у жалюгідному стані. Необхідно було поновити огорожу, змінити двері, підлогу, укріпити зруйнований цоколь зі східної сторони храму та багато іншого. У 2004 році завершилася добудова храму. Він став просторішим, гарно розписаним. У 2007 році повністю замінено покриття даху і куполів добротною жерстяною покрівлею, пофарбовано стіни, облагороджено прилеглу до храму територію. Храм є духовним джерелом для хустян, а також чудовою архітектурною окрасою нашого міста. Він служить і буде служити для сьогоднішніх і майбутніх поколінь. Храм є не тільки визначним духовним серцем Хуста, але й по праву може бути включений до списку туристичних маршрутів. Його можна відвідати у вихідні дні та в дні релігійних свят.