м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 45
10 серпня 1799 року римо-католицькій общині Хуста уряд дозволив розібрати східну частину замку і цей дешевий будівельний матеріал використати для будівництва римо-католицької церкви. Дзвін, який нині знаходиться на церкві, також походить від часової вежі Хустського замку. Перенесений сюди був із замку й оригінальний годинник, який чудом уцілів після пожежі. При його встановлені виявилося, що пошкодженим був тільки механізм бою, котрий довелося замінити новим. Сьогодні годинник показує місцевий час.
Першим священиком, котрий проводив тут богослужіння, був П. Інокентій Шименеліус (Шимоншич). Він, можливо, і відповідав за будівництво цього храму. Шимоншич був високоосвіченою людиною. Він перший в історії нашого краю зібрав величезний історичний матеріал про Мараморощину.
Архівні документи 1802 року свідчать, що Шимоншич на стінах новозбудованої церкви звелів зробити надпис: «Нарцис Хуст мембран суму, Нон вікте, сед лацеранте – Екстет ут етерні форціор ара Деї», що в перекладі означає «Це частини замку Хуст, зруйнованого, але непереможного – більш сильного у престолі живого бога».
З середніх віків тут зберігається одна із найбільших святинь католиків – сентолтар. Католики називають її «Святинею зі святинь». Сентолтар – святий вівтар – зроблений зі щирого золота в Туреччині і символізує тіло Ісуса Христа. Має вигляд царських воріт, розміром близько 50 на 30 см. У свята виставляється на столі, спеціально зробленому для цього в 1941 році. До храму ця святиня попала від одного із трансільванських князів. В 1944 році перед приходом у Хуст радянських військ цю святиню хотіли переправити в Будапешт, та прихожани не дозволили це зробити і зберегли її до наших днів. У дні великих свят кожен може побачити цю святиню і молитися до неї. При римо-католицькому костелі Святої Анни діє церковний хор, співом якого можна насолодитися під час богослужінь. Костел можна відвідати у вихідні дні та у дні релігійних свят.
Фотогалерея:
